Page 85 - 6094
P. 85

Рисунок 5.4 – Виробнича функція Кобба-Дугласа


                         Функція  Кобба-Дугласа  використовується  для  аналізу  динаміки  і  впливу
                  чинників  як  на  дохідність  окремих  фірм,  так  і  при  прогнозуванні  обсягу  валового
                  внутрішнього  продукту,  кінцевого  продукту  і  національного  доходу  для  аналізу
                  порівняльної ефек-тивності основних факторів економічного зростання.
                         Сума  α  +  β  визначає  ступінь  впливу  технічного  прогресу  на  досліджувану
                  економіку.
                         Якщо α + β = 1, то вона набуває вигляду пропорційно зростаючої виробничої
                                   0,5  0,5
                  функції (Q =  К  L ) тобто ефект масштабу - нейтральний, 1% збільшення кількості
                  факторів  (ресурсів)  призведе  до  1%  збільшення  результату.  Відсутність  як
                  технологічного прогресу, так і технологічного регресу передбачає тільки екстенсивне
                  зростання.
                         Якщо α + β> 1, то вона набуває вигляду непропорційно зростаючої виробничої
                                   0,9  0,8
                  функції (Q =  К  L ), Тобто ефект масштабу - позитивний, 1% збільшення кількості
                  факторів  (ресурсів)  призводить  до  збільшення  результату  більше,  ніж  на  1%,  що
                  показує  вплив  технологічного  прогресу  на  дохідність  факторів.  Є  умови  для
                  подальшого інтенсивного розвитку.
                         Якщо  α  +  β  <1,  то  вона  набуває  вигляду  спадної  виробничої  функції
                           0,4  0,2
                  (Q =  К  L ), Тобто ефект масштабу - негативний, має місце технологічний регрес.
                  Така  ситуація  часто  є  наслідком  переконцентрації  виробництва  або  великим
                  застосуванням в виробництвах застарілих технологій.
                         Розрахунок  виробничої  функції  фірми  в  умовах  зростаючих  цін  і  грошових
                  витрат фірми використовується менеджерами з метою пошуку оптимального поєднання
                  різних факторів виробництва
                         яке дає максимально можливий обсяг випуску продукції
                         і яке забезпечило би максимізацію прибутку при найменших витратах.

                              5.2 Крива виробничих можливостей і роль альтернативних витрат в
                                             прийнятті управлінських рішень

                         У  найпростішому  вигляді  проблема  вибору  може  бути  представлена  за
                  допомогою моделі кривої виробничих можливостей - крива, яка відображає всі можливі
                  поєднання  виробництва  двох  благ  (груп  благ)  при  заданій  кількості  ресурсів  і
                  незмінною технології (рис. 5. 5).




                                                              85
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90