Page 88 - 6094

робити. Цей спосіб організації виробництва називається фірмою і регулюється
трудовим законодавством.
Створюється ієрархічна структура, де відсутні витрати на пошук контрагента і
укладення з ним контракту, а були здійснені витрати, пов'язані з взаємодією
співробітників і управлінських структур всередині фірми. Ці витрати і в першому і в
другому випадку називаються трансакційні витрати.
Таким чином, витрати виробництва, відповідно до нової інституціональної
економічної теорії, складаються з двох частин — трансформаційних витрат, пов'язаних
із зміною або відтворенням фізичних характеристик благ, і трансакційних витрат, що
відображають зміну або відтворення «правових», а в більш загальному плані —
інституціональних характеристик.
Поняття трансакційних витрат було введено Рональдом Коузом (1910-2013 рр.)
В 1937 р в його статті «Природа фірми». Як тільки ці витрати стають відносно високі,
виникає ієрархічна структура, яку Р. Коуз називає фірмою. «Фактор виробництва (або
його власник) не повинен укладати серію контрактів з факторами, з якими він
кооперується всередині фірми, що було б необхідно, зрозуміло, якби ця кооперація
була прямим результатом роботи цінового механізму. Цей ряд контрактів заміщається
одним-єдиним ». Так само цим контрактом встановлюються межі влади підприємця, в
яких він може керувати іншими факторами виробництва: «Фірма ... є система відносин,
що виникають, коли спрямування ресурсів починає залежати від підприємця».
Виділяють п'ять основних форм трансакційних витрат:
- витрати пошуку інформації;
- витрати переговорів і прийняття рішень;
- витрати вимірювання;
- витрати специфікації і захисту прав власності;
- витрати опортуністичної поведінки.

Витрати пошуку інформації. Підприємець, який хоче укласти угоду, змушений
вести пошук партнера і цей пошук обов'язково викликає витрати. Доводиться
витрачати час і гроші, що пов'язано з асиметричним розподілом інформації на ринку
(рекламні, поштові, кур'єрські, телефонні витрати, витрати на тестування і контроль,
підбір кваліфікованого персоналу і ін.).
Витрати переговорів і прийняття рішень. Переговори про умови продажу
здійснюють найбільш високооплачувані співробітники фірми, юридичне оформлення
угоди вимагає витрат коштів на юристів. Невдало укладені, погано оформлені і
ненадійно захищені угоди, можуть не тільки збільшити ціну, але і значно ускладнити
діяльність підприємства.
Витрати вимірювання. Укладення контракту ще не гарантує автоматичного
виконання його зобов'язань. Тому фірма повинна контролювати дотримання термінів,
відповідність параметрів якості, обсягів поставок і т. д. Всі ці заходи проводяться за
рахунок фірми її співробітниками або запрошеними фахівцями (вартість
вимірювальних приладів, заробітна плата контролерів, помилки вимірювань і т. д.).
Витрати специфікації і захисту прав власності. Витрати, пов'язані з
встановленням прав власності, тобто суб'єкта та об'єкта права, змісту правомочностей,
що належать суб'єкту, а також на розробку механізму, що забезпечує реалізацію цього
права. (Якщо урожай підприємця викопують зловмисники, то він або складається з
сусідами і наймає охоронця, або взагалі відмовляєтеся від посадки урожаю, або втрачає
до 60% врожаю). У сучасному суспільстві нерідкі випадки постійного порушення прав
власності. Витрати часу і коштів, необхідних для їх відновлення, можуть бути
надзвичайно високі.

88