Page 51 - Володимир Пахомов
P. 51

у писемному діловому мовленні переважає особливий стиль – офі-
        ційно-діловий  з  підстилями:  законодавчим,  дипломатичним,  адміністра-
        тивно-канцелярським.  Офіційно-діловий  стиль  використовується  в  дер-
        жавно-політичному,  громадському  і  економічному  житті,  законодавстві,
        адміністративно-господарській  діяльності.  Він  призначений  регулювати
        ділові стосунки мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сфе-
        рах,  обслуговувати  громадянські  потреби  людей  у  типових  ситуаціях.
        Ознаки офіційно-ділового стилю: стабільність, стислість, чіткість, висока
        стандартизація вислову, сувора регламентація тексту. Всі тексти офіцій-
        но-ділового стилю об’єднують виразні спільні мовні риси, вони викону-
        ються за певним трафаретом (кліше, стандартом, стереотипом). Це насам-
        перед наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація почат-
        ків і закінчень документів, широке використання суспільно-політичної і
        адміністративно-канцелярської термінології, специфічна фразеологія;
                писемне ділове мовлення характеризується традиційністю, певним
        писемним консерватизмом;
                писемне ділове мовлення має свої суворі правила в побудові діло-
        вого документа;
                у писемному мовленні потенційно необмежена кількість відтворю-
        ваних і дубльованих копій певного документа;
                писемне мовлення можна відтворити і через усне мовлення, через
        усю його різноманітність, що розширює можливості писемного;
                у  писемній  формі  чітко  проявляється  диференціація  за  сферами
        спілкування. Деякі тексти існують лише в писемній формі й ніколи не чи-
        таються вголос, наприклад, накладні, квитанції, розписки призначені ви-
        ключно для сприймання зором, а не на слух.

                      5.2  Поняття  про документ

             Документ (в перекладі з лат. – “повчальний
        приклад”, “спосіб доказу”) – це засіб закрі-
        плення різним способом на спеціальному мате-
        ріалі  інформації  про  факти,  події,  явища
        об’єктивної дійсності й розумової діяльності
        людини. Це визначення за ГОСТом 6.38-90.
             Є  багато  інших  визначень  поняття  “доку-
                 32
        мент” .  Мабуть,    доцільним  буде  подати  те,
        що  встановлено  Держстандартом  України  2732-
        94: “Доку-мент – матеріальний об’єкт, що мі-
        стить  у  зафіксованому  вигляді  інформацію,
        оформлений у заведеному порядку і має у від-




        32  Див.: Швецова-Водка Г.М. Типологія документа. – К.: Кн. Плата України, 1998. –
          С. 6-16.
                                              48
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56