Page 48 - Володимир Пахомов
P. 48

Діловий і науковий стилі об'єднує ще й така властива їм обом риса, як
        передбачуваність тих слів і словосполучень, які в них вживаються (інши-
        ми словами, в обох стилях вибір слів і словосполучень не довільний, він
        регламентується вимогами тієї суспільної сфери, яку обслуговує кожен з
        них).
             Діловий стиль  має спільну рису і з публіцистичним стилем:  обидва
        вони, на відміну від розмовної чи наукової мови, обслуговують актуальні
        громадсько-політичні потреби суспільства. Проте, на відміну від публіци-
        стичного стилю, діловий стиль не розвивався так швидко і не мав такого
        впливу на літературну мову.
             Таким чином, діловий стиль – це не “канцелярит”, не “бюрократич-
        ний жаргон”, а цілком рівноправний стиль серед інших стилів української
        літературної мови. А щоб у процесі користування він не перетворювався
        на “канцелярит”, треба добре знати його специфіку.

                   4.7. Стильові різновиди сучасної української
                                    літературної мови

             Крім функціональних стилів, у сучасній літературній мові виділяють-
        ся  й  інші  стильові  різновиди,  основою  яких  є неоднакове  експресивне
        забарвлення, а також різне ставлення того, хто говорить, до висловлюва-
        ного, різний тон і колорит висловлюваної думки. З цього погляду розріз-
        няють такі експресивно-забарвлені різновиди літературної мови: епі-
        столярний,  ораторський,  урочистий,  офіційний,  інтимно-лагідний,
        ввічливий, фамільярний, жартівливий, сатиричний. Вони не збігають-
        ся з функціональними стилями, хоч можуть накладатися на них.
             Таким чином, у сучасній українській літературній мові існує багато
        засобів  для  висловлювання  думок  і  почуттів  з  найбільшою  доцільністю
        щодо призначення мовного акту  і відбиття у висловленні своїх власних
        смаків та уподобань без порушення мовних граматичних, лексичних і фо-
        нетичних норм. Саме суворе дотримання цих норм є найістотнішою озна-
        кою мови як найважливішого засобу людського спілкування.

                                        Література:

        1.  Бабич  Н.Д.  Практична  стилістика:  Збірник
            вправ.  –  Львів:  Вид-во  при  ЛДУ,  1977.  –
            156 с.
        2. Ботвина  Н.В.  Офіційно-діловий  та  науковий  стилі  української  мови:
            Навчальний посібник. – К.: “Арт Ек”, 1998. – 192 с.
        3. Коваль  А.П.  Практична  стилістика  сучасної  української  мови.  –  К.:
            Вища школа, 1978. – 375 с.
        4. Мацько Л.І., Сидоренко О.М. Українська мова: Посібник. – К.: Либідь,
            1995. – 432 с.



                                              46
   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53