Page 41 - Володимир Пахомов

РОЗДІЛ 4

СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

4.1. Поняття про стиль

Як відомо, літературна мова – це оброблена форма загальнонарод-
ної мови, яка має більш-менш закріплені норми. Найхарактерніші її
ознаки:
– вона може бути використана в усіх галузях спілкування (в писемній
і усній формах усіх стилів);
– у межах літературної мови поділ на стилі дуже чіткий і виразний;
– літературна мова, її норми обов'язкові у сфері офіційного спілку-
вання (в той час, як побутове спілкування, наприклад, може здійснювати-
ся з допомогою будь-яких засобів загальнонародної мови – діалектів,
професійних або соціальних зворотів, просторіччя).
Норми складаються протягом усього періоду розвитку літературної
мови і становлять загальновизнані правила вимови, правопису, викорис-
тання граматичних форм та словникового складу. При цьому слід, однак,
пам'ятати, що поняття “обробленість форми” в різні епохи і в різних на-
родів неоднакове, а сама норма теж не “вічна” – вона змінюється з часом.
Норми не зовсім однаково проявляються в писемній і усній формах
мови. Насамперед, вони різняться ступенем обов'язковості:
– у писемній формі діє більше нормативних правил, вимоги їх дотри-
мання надзвичайно суворі (особливо в офіційних текстах);
– в усній мові можливість вибору серед варіантів норми значно біль-
ша, вимог до норм правопису немає (натомість з'являються вимоги до на-
голошення й вимови слів).
Слід підкреслити, що сучасна українська літературна мова повністю
унормована і високорозвинена, здатна забезпечити своє дальше структур-
не збагачення і функціонування в різних сферах мовної діяльності та спі-
лкування.
Мовна норма – факт історично зумовлений. Норма – це сукупність
найбільш придатних з процесів спілкування засобів мови, що скла-
лися в результаті відбору мовних елементів із числа співіснуючих.
Таким чином, нормативність української літературної мови полягає в то-
му, що склад словника в ній регламентовано, значення і вживання слів,
вимова, правопис, творення граматичних форм слів підпорядковуються
загальноприйнятій нормі. Іншими словами, визначення в результаті від-
бору мовних елементів (фонетичних, морфологічних, лексичних, синтак-
сичних, стилістичних) з числа кількох наявних становить норму. Норми в
39