Page 44 - Володимир Пахомов
P. 44

літератури,  художній  стиль  засвідчує  високий  рівень  розвитку  сучасної
        української літературної мови.
             Сфера використання: творча діяльність, література, різні види мис-
        тецтва, культура, освіта.
             Призначення:  впливати  засобами  художнього  слова  через  систему
        образів на розум, почуття і волю читачів, формувати ідейні переконання,
        моральні якості та естетичні смаки.
             Ознаки: образність, поетичність, естетика мовлення, експресія та ін-
        тенсивність вираження, зображувальність. У цьому стилі  (зокрема в ху-
        дожніх творах), крім об'єктивності реального світу, існує і суб'єктивність
        сприйняття його людиною.
             Мовні засоби: багатство найрізноманітнішої лексики з переважанням
        конкретно-чуттєвої (назви осіб, речей, дій, явищ, ознак), емоційно-експре-
        сивна лексика, різні види синонімів, антонімів, фразеологізмів; викорис-
        тання зі стилістичною метою історизмів, архаїзмів, діалектизмів, просто-
        річних елементів.
             Художній стиль поділяється на підстилі за родами і жанрами літера-
        тури:
             – епічні (прозові) – епопея, роман, повість, оповідання, новели;
             – ліричні – балада, пісня, поезія;
             – драматичні – драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль;
             – комбіновані (лірико-епічні твори) – поема, драма-феєрія, усмішка
        тощо.
             Кожний з них має свої особливості мовної організації тексту.

                  4.5. Розмовний стиль, або розмовно-побутовий

             Сфера використання: усне повсякденне спілкування у побуті, на ви-
        робництві.
             Призначення: бути засобом невимушеного спілкування, живого об-
        міну думками, з'ясування побутових стосунків.
             Ознаки: усна форма спілкування, неофіційність стосунків між мов-
        цями  і  невимушеність  спілкування,  непідготовленість  до  спілкування,
        безпосередня участь у ньому, використання позамовних чинників (ситуа-
        ція, рухи, жести, міміка, емоційні реакції).
             Мовні  засоби:  багатство  інтонацій,  емоційно-експресивної  лексики,
        суфіксів, суб’єктивної оцінки, різних типів простих речень, можливі діа-
        лектизми, фольклоризми, просторічна лексика, скорочені слова.
             Типовими формами мовлення є усні діалоги і полілоги. Часто в літе-
        ратурній  мові  виділяють  також  і  такі  стилі,  як  епістолярний  та  оратор-
        ський. Але, на наш погляд, це не окремі стилі, бо листуватися (так званий
        епістолярний стиль) можна різними стилями; в писемному, а особливо в
        усному  мовленні  можна  застосувати  засоби  красномовства  (“оратор-
        ського стилю”).



                                              42
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49