Page 39 - Володимир Пахомов

2) у слововживанні – відсутність позалітературних елементів – діалек-
тизмів, вульгаризмів, канцеляризмів, макаронізмів, штампів, слів-
паразитів;
3) в інтонаційному аспекті – відповідність інтонації змістові та екс-
пресії висловлювання, відсутність брутальних, лайливих, лицемір-
них ноток.
Доречний – це такий, що відповідає ситуації спілкування, організовує
мовлення відповідно до мети висловлювання. Отже, доречність – це
ознака культури мовлення, яка організує його точність, логічність,
виразність, чистоту, вимагає такого добору (підбору) мовних засобів,
що відповідають змістові та характерові експресії повідомлення. Про-
те для доречності у мовленні самих мовних засобів недостатньо – дореч-
ність враховує ситуацію, склад слухачів (читачів), естетичні завдання.
Безсумнівно, “доречність мовлення – якість дуже важлива в соціаль-
ному аспекті, адже вона регулює, в усякому разі повинна регулювати, всю
25
нашу мовленнєву поведінку” .
Звичайно, доречним мовлення буде тоді, коли воно відзначати-
меться правильністю, точністю, багатством, чистотою, адже проаналі-
зовані ознаки є складовими культури мовлення.
Достатність – поняття кількості мовлення. Достатність означає аб-
страктний іменник до достатній. Достатній – це такий, який задовольняє
що-небудь або відповідає яким-небудь потребам. Це обґрунтований на-
26
лежною мірою, переконливий .
Ясність – властивість за значенням ясний. Ясний означає в перенос-
27
ному значенні логічний, переконливий, чіткий .
Виразність – властивість за значенням виразний. Виразний – це чіт-
28
кий, розбірливий, легко зрозумілий .
Емоційність – властивість за значенням емоційний. Емоційний – це
29
такий, який виражає емоції, насичений ними , небайдужий.
Мовленнєвий етикет є одним із феноменів і виразників загальної ку-
льтури кожного народу. Недаремно об’єктами перших етнографічних
описів різних етносів були саме правила спілкування, етикет.
“Під мовленнєвим етикетом розуміємо встановлені норми пове-
30
дінки мовців, правила ввічливості при спілкуванні” .
Мовний етикет виник з живої практики українського народу.
В українській мові етикетні правила спілкування реалізуються в ос-
новному в одиницях лексичного (дякую, вибачте, пане, прощайте), фразе-
ологічного (будьте ласкаві, добрий день, бувайте здорові, ласкаво проси-

25 Головин Б.Н. Основы культуры речи. – М., 1980. – С. 252.
26 Див.: Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1971. – Т. 2. – С. 387.
27 Там же. – 1980. – Т. 11. – С. 655-656.
28 Там же. – 1971. – Т. 2. – С. 487.
29 Там же. – 1971. – Т. 2. – С. 477.
30
Стельмахович М.Г. Мовний етикет // Культура слова. – Вип. 20. – К.: Наукова
думка, 1981. – С. 7.
37