Page 280 - Володимир Пахомов

Т Л У М А Ч Н И Й С Л О В Н И К
З ДІЛОВОГО УКРАЇНСЬКОГО МОВЛЕННЯ

А
АБОНЕМÉНТ (абонемéнт) — документ, що надає право на користування яким-небудь обслуговуванням (книга-
ми в абонементі і т.д.) протягом визначеного часу.
АБРЕВІАТУРА (аббревиатура) — юр. короткий виклад справи у нотаріальному записі.
АБРЕЖÉ (абрежé) — короткий переказ твору або виписка із твору.
ÁБРИС (áбрис) — креслення, зроблене від руки при виконанні геодезичного знімання, із зазначенням усіх даних,
які необхідні для складання точного плану місцевості.
АБСОЛЮЦІЯ (абсолюция) — юр. постанова суду, що звільняє підсудного від покарання.
АБШИТ (áбшид, áпшид) — 1) документ, виданий іноземному підданому, що засвідчує його відпуск або вислання
за кордон; 2) посвідчення, дане військовослужбовцю про відставку (XIX ст.).
АВÁЛЬ (авáль) — порука, співпідпис на векселі; вексельне гарантування, за яким особа, що його гарантує, бере
на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов’язань щодо оплати цього векселя.
АВÁНСОВИЙ ЗВІТ (авáнсовый отчéт) — звіт працівника установи (організації, підприємства) про використання
ним коштів, які отримані у формі авансу.
АВАНТИТУЛ (авантитул) — виконана художником або складена друкарським способом сторінка книги, розта-
шована перед титулом.
АВÉСТА (Авéста) — збірник із 21 священної книги, кодифікованих за династії Сасанідів (3-7 ст.), у яких викла-
дена суть зороастризму.
АВÍЗО (авизо) — 1) повідомлення банку при виконанні операції, яке направлене клієнту або іншому банку;
2) документ, який містить розпорядження однієї установи банку іншій установі банку про виплату клієнту чи переказ
з його рахунку визначеної суми, чи про здійснення іншої банківської операції.
АВÍСТА (ависта) — напис на векселі, який засвідчує, що вексель може бути оплачений за пред’явленням або піс-
ля певного часу, що минув від дня його пред’явлення.
АВТÉНТИКА (автéнтика) — 1) новели імператора Юстиніана та інші імператорські накази; 2) оригінали актів.
АВТЕНТИЧНИЙ (аутентичный, аутентический) — дійсний, той, що ґрунтується на першоджерелі.
АВТОБІОГРÁФІЯ (автобиогрáфия) — опис життя і діяльності якої-небудь особи, що нею складений.
АВТÓГРАФ (автóграф) — оригінал, написаний власноручно.
АВТОЛÓГІЯ (автолóгия) — промова без риторичних прикрас.
АВТÓНІМ (автонóм) — справжнє ім’я автора твору, на відміну від аноніма.
ÁВТОР (áвтор) — людина, яка написала яку-небудь працю, твір, лист і т. ін. або розробила певний план, проект і т.
ін.
ÁВТОР (ДОКУМÉНТА) (áвтор (докумéнта)) — організація або особа, яка створила документ.
АВТОРЕФЕРÁТ (автореферáт) — документ, в якому автор подає короткий виклад своєї наукової праці.
АВТОРИЗÁЦІЯ (авторизáция) — ухвала справи від особи, що сама виконала цю справу (наприклад, згода профе-
сора на видання своїх лекцій).
АВТОРИЗÓВАНИЙ (авторизóванный) — погоджений з автором твору, проекту, винаходу.
ÁВТОРСЬКЕ СВІДÓЦТВО (áвторское свидéтельство) — документ, який засвідчує авторські права (винахідника
на винахід, відкриття).
АВТОТИП (автотип) — первісний відбиток чогось.
АВТОТИПІЯ (автотипия) — 1) спосіб репродукування у книжках малюнків і фотографій із цинкових кліше;
2) відбиток з такого кліше.
АВУÁРИ (авуáры) — 1) різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути
проведені платежі; 2) засоби банку (його каса, рахунки в інших банках, цінні папери, що можуть бути легко реалізова-
ні, векселі тощо), які є на його рахунку у закордонних банках в іноземній валюті.
АГÉНТ (агéнт) — 1) представник, довірена особа організації, установи та ін., що виконує різні доручення, за-
вдання; 2) особа, що є чиїмось ставлеником, служить інтересам певної людини чи групи осіб.
АГÉНТСТВО (агéнтство) — 1) організація, що виконує певні доручення інших установ або громадян;
2) регіональне відділення якої-небудь центральної установи; 3) назва деяких інформаційних або посередницьких уста-
нов.
АГІОГРÁФІЯ (агиогрáфия) — художні оповіді про життя святих, різновид канонічної літератури.
АҐÁДА (агáда) — частина талмудичної літератури, що складається з перекладів та оповідань релігійно-
моралістичного змісту.
АДЕКВÁТНИЙ (адеквáтный) — відповідний, тотожний, гармонійний.
АДÉНДУМ (адéндум) — додаток до договору, що змінює або доповнює ті чи інші його умови.
АДМІНІСТРÁЦІЯ (администрáция) — 1) керівний орган установи, підпри-ємства і т. ін.; 2) особи, що керують
установою, організацією, підприємством.
АДНОТÁЦИЯ (аднотáция) — примітка, замітка, увага.
223