Page 190 - Володимир Пахомов

сіданнях (нарадах) в різних ролях (і головуючого, і учасника), це і публіч-
ний виступ з багатством жанрів і т.д. і т.п.
Ніхто навіть не може передбачити всіх життєвих ситуацій застосу-
вання усного ділового мовлення, як і дати всі рецепти його застосування.
Оволодіння усним мовленням, і зокрема діловим, повинно допомогти
кожному у формуванні впевненості у своїх силах і здатності налагоджу-
вати стосунки доброго співробітництва з іншими людьми у наших нелег-
ких нових умовах.
Промовцем не може стати той, хто не опанував азів мистецтва гарно
говорити. Говорити – це впливати на людей.
Кожен прагне мати хороші стосунки з людьми, досягнути успіхів у
роботі, в подружньому житті, громадській діяльності. Все це збудеться,
якщо опанувати першим рівнем мистецтва говорити – гарно говорити.
Дальший крок – активна участь у колективних обговореннях на збо-
рах, нарадах, семінарах, дискусіях. Для цього потрібно набагато більше,
ніж для розмови зі знайомими, близькими, рідними.
Успішний виступ перед широким загалом – це найвищий рівень ми-
стецтва говорити.
Справжній промовець – неповторна індивідуальність, але ця особли-
вість обдарування не завжди дається людині від народження, а є резуль-
татом праці над виробленням, удосконаленням індивідуального стилю
мовлення.

13.3 Класифікація виступів за їх метою

Кожен виступ має певну мету – це або інформувати, або переко-
нати, або створити певний настрій у слухачів. Іноді залежно від цього
класифікують виступи.
1. Інформативними бувають найчастіше звіти, доповіді, лекції. Бу-
дуються вони за схемою, яка існує з часів стародавнього Риму: "що і для
чого; як; у який спосіб". У виступі викладається проблема, окремі її скла-
дники, виклад будується від простого до складного. Закінчення містить як
теоретичні висновки, так і практичні пропозиції.
2. Переконання – як мета виступу (може, й не головна, але обов'язко-
во наявна) – є і в інформаційних звітах, і в доповідях, лекціях. Але – як
основна – мета переконання виступає при обговоренні певної теоретичної
чи практичної проблеми. Промовець ставить перед собою завдання пере-
конати аудиторію, звертаючись і до розуму, і до почуттів своїх слухачів.
Успіх його залежить від добору аргументів і вміння розташувати їх у по-
рядку наростання переконливості. У кінці мовець, як правило, ще раз на-
голошує на головних аспектах теми й закликає до певних дій чи до при-
йняття певних рішень.
3. Така мета, як створення певного настрою, з'являється звичайно на
різних урочистостях: на святах, ювілеях, річницях та ін. Найважливіше
тут – уміння знайти в темі нове – незвичайне і бажано ще й щось веселе,

165