Page 185 - Володимир Пахомов
P. 185

Теорія судового красномовства, як і риторика взагалі, виникла в Си-
        цилії (V-ІV ст. до н.е.). Заклали основи античної риторики Коракс, Лісій і
        Горгій.
             Коракс – політичний оратор, відкрив школу красномовства у Сіраку-
        зах. Пізніше написав підручник з риторики (праці Коракса до нас не дій-
        шли, про нього знаємо від інших стародавніх авторів). Він дає таке визна-
        чення риторики: "Красномовство є обітниця переконання" (Платон пише,
        що Коракс визначає риторику як "деміурга" /творця/ переконання).
               Коракс перший робить спробу встановити поділ оратор-
               ської промови на частини:
             1)  вступ,
             2)  пропозиція,
             3)  виклад,
             4)  доказ /або/ боротьба,
             5)  закінчення.
             Учнем Коракса був Лісій із Сіракуз (близько 440-380 рр. до н.е.). Го-
        ловна  особливість  промов  Лісія  –  вдале  створення  образу  клієнта,  його
        психологічної, моральної, інтелектуальної характеристики. Для всіх про-
        мов Лісія характерні переконливість, послідовність, тобто  логічність мір-
        кувань. Вони прості, бо призначені для виголошення особою, недосвідче-
        ною  в  красномовстві.  Головним  способом  викладання  риторики  Лісій
        вважав заучування взірцевих промов судових ораторів.
             Із школи Лісія вийшов Горгій із Лентин в Сіцілії (близько 483-375 рр.
        до н.е.).
             Горгій  удосконалив  теорію  ораторського  мистецтва  і  познайомив  з
        нею Афіни. Незвичайний стиль його промов (витончений) зробив Горгія
        уславленим вчителем. Він зумів перетворити риторику на мистецтво, яка
        за своєю красою і силою впливу зрівнялася з поезією. Школа софістів про-
        довжила  розвиток  теорії  ораторського  мистецтва.  Ораторську  майстер-
        ність софісти цінували більше, ніж зміст виголошених промов.
             Діяльність  софістів  у  поширенні  загальної  освіти  та  культивування
        художнього стилю довершив Ізократ. Про роль ораторського мистецтва
        він сказав так: “Слово не тільки вивільнювало нас з кайданів тваринного
        життя, завдяки йому ми збудували міста, створили закони й осягнули ми-
        стецтва. Сила його така, що без нього не може виникнути нічого розум-
        ного. Слово започатковує всі вчинки і всі наміри”.
               Ізократ заснував першу школу, в якій учні оволодівали
               риторикою й письмом і одержували загальну освіту. На
               відміну від софістів, Ізократ дотримувався традиційної
               грецької моралі. Його настанови стали основою всіх піз-
               ніших теорій стилістики.
             Майстром академічних бесід-діалогів був афінський філософ Сократ
        (469-399  рр.  до  н.е.),  який  поширював  своє  філософське  вчення  серед



                                              160
   180   181   182   183   184   185   186   187   188   189   190