Page 187 - Володимир Пахомов

лософам з'являтися в Римі. Однак грецький вплив поширився й тут. Пер-
ші відомі римські оратори пройшли саме грецьку школу.
Власне, тільки Цицерон репрезентує римську ораторську школу. Він
надавав неабиякого значення доброму взірцю, а тому сам прагнув у своїх
творах представити ідеал ораторського мистецтва. Щоправда, він визна-
вав необхідність навчальних інструкцій, але на практиці не дуже їх до-
тримувався.
Одним з найважливіших його творів став трактат ("Про оратора"), де
він визначає п'ять традиційних частин риторики. Дія цього трактату на
вигаданий сюжет відбувається в будинку славнозвісного оратора Л.Крас-
са. Головними дійовими особами є Красс та видатний оратор того часу
Марк Антоній. У першій книзі описується розмова першого дня, коли
Красс говорить про значення оратора та риторики, про те, що не досить
лише знати свою сферу діяльності, як твердить Антоній, а треба бути ще
й широко освіченою людиною. У другій книзі подається розмова другого
дня, коли Атоній наголошує на необхідності підготовки оратора, зокрема
знання ним історії, на важливості аргументованих доказів – основи ви-
ступу і тренування пам'яті.
Цицерон спізнився зі своїм трактатом, в якому дістали відображення
його політичні уявлення. Республіка втрачала свої позиції. Латинські,
грецькі школи риторики існували, але ораторське мистецтво загалом за-
не-падало. Стиль став занадто пишномовним і штучно дотепним. Найви-
датнішим оратором тієї епохи вважався М.Фабіус Квінтиліан (I ст. до
н.е.), який даремно намагався наслідувати Цицерона.
Теорія ораторського мистецтва була добре розроблена,
про що свідчить посібник для складання промов одного з
римських ораторів. На думку його автора, у кожній про-
мові повинні бути:
– екзордіум - кілька вступних зауважень щодо теми промови;
– експозиція - визначення поняття, характеристика обсягу й важли-
вості теми,
– кауза - логічні аргументи, що підтверджують правильність суд-
ження, прямі дедуктивні докази;
– контраріум - спростування думки супротивника, непрямі дедук-
тивні докази;
– сіміле - подібні явища в інших сферах, аналогії;
– екземплюм - приклади з історії і повсякденного життя, індуктивні
докази;
– тестимоніум - висловлювання славетних людей, прислів'я, автори-
тетні судження;
– конклюзіо - резюме, висновки, їх використання.
Цікаво відбувалося навчання в ораторській школі. Вчитель, що сидів
на підвищенні, починав з оголошення теми. Він давав кілька порад щодо
розвитку теми і вказував, які можуть бути підходи до даного сюжету. Ке-
руючись такими настановами, учні готували виступ самостійно. За часів
162