Page 191 - Володимир Пахомов

дотепне. Але при цьому підтекст такої промови має бути доброзичливим,
шанобливим, щирим, а форма – оригінальною і нетрадиційною.
Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обста-
вин спілкування виділяються такі найпоширеніші жанри публічного мо-
влення: доповідь; виступ по доповіді; промова; лекція; огляд; бесіда;
розмова; участь в дискусії.
Вольтер колись зауважив: “Усі жанри хороші, крім нудного”.

13.4 Ведення дискусії

Дискусією називається обговорення якогось спірного питання.
Наукові дискусії мають свою специфіку. Тут важливо формулю-
вати свої думки однозначно й точно. Учені спочатку домовляються про
термінологію (понятійний апарат, категорійність), а вже потім диску-
тують.
Найважливіше в науковій дискусії – точно визначити головну про-
блему й навколо неї зосередити увагу.
Мовець повинен надати слухачам ту інформацію, яка потрібна для
того, щоб правильно зрозуміти й оцінити запропонований спосіб розв'я-
зання проблеми. При цьому треба підібрати такі аргументи, які б свідчили
на користь запропонованого розв'язку; добре, якщо промовець уміє пе-
редбачити можливі контраргументи й уже в своєму виступі спробує спро-
стувати їх.
У середовищі вчених надзвичайно високо цінують час. Тому тут тре-
ба виступати гранично лаконічно: без зайвих подробиць, про які можна
сказати, коли хтось запитає, зацікавиться ними.
Головуючий на дискусіях повинен стежити за тим, щоб:
– усі аспекти проблеми були послідовно обговорені,
– усі важливі докази, пропозицій були зафіксовані,
– усі учасники обговорення мали можливість виступити,
– зупинити /тактовно/ промовців, як відхиляються від сутності справи,
– у підсумковому слові зазначити, в чому учасники дійшли згоди, а в
чому ні,
– протокол чи запис дискусії має стати робочим інструментом, а не
даниною канцелярській традиції.
Якщо ви хочете досягти успіху, зробити кар'єру, стати діловою
людиною, то візьміть на озброєння такі правила:
– поступіться опонентові всім, чим можна поступитися (“Так, у цьому
Ви маєте рацію, а я помилявся. Тепер ми можемо спокійно розглянути ще
одне питання, де наші погляди не збігаються”);
– з самого початку спробуйте “перекинути кладку” через прірву між
своїми поглядами й поглядами вашого опонента (це особлива, вишукана,
підкреслена ввічливість; це спільність між вами в чомусь, далекому від
об'єкта дискусії, це спільність у минулому, якщо вона була);

166