Page 189 - Володимир Пахомов

У “Духовному регламенті” чітко формулюється положення про те,
що духовний оратор має бути скромним, не звеличувати себе. Він не по-
винен показувати, що прагне бути дотепним, не повинен хизуватися своїм
красномовством. Навпаки, підкреслює й Ф.Прокопович, “... хоча би хто і
став хвалити слово його, то проповідник повинен показати на себе, що
йому слухати те соромно, і всіляко відводити від похваляння і заводити
іншу бесіду”.
Сам Ф.Прокопович був взірцем такого промовця, його жести і міміка
були скупі і разом з тим виразні.
Визначним українським оратором кінця ХІХ – початку ХХ ст. був
Іван Франко. Судові промови І.Я.Франка справляли значний вплив на
молодь. У 1877 році І.Я.Франка разом з іншими товаришами було притя-
гнуто до судової відповідальності за належність до таємних організацій і
пропаганду передових ідей. Під час Львівського процесу І.Я.Франка та
його товаришів 1878 року молодь, за спогадами сучасників, ходила слу-
хати процес, бо їй дуже імпонував молодий Франко – своєю характерніс-
тю, сміливим виступом і промовою, яку виголосив із запалом, дзвінким
металічним голосом.
У своїй промові Іван Франко зупинився на історії українського сту-
дентського руху в Галичині, зокрема на діяльності “Академічного гуртка"
і журналу “Друг”.
Промова Франка, яку він виголосив “розумно, ядерно, коротко”,
справила, як писали львівські газети “Kurjer Lwowski”, велике враження
“своєю ясною логікою та силою власного переконання”.
Помітний слід в історії українського ораторського мистецтва залиши-
ли однодумці і сучасники І.Я.Франка – Михайло Павлик і Остап Тер-
лецький.
Переконливе, пристрасне слово – дійовий засіб організації стосунків
між людьми у діловій сфері, могутній чинник виховання. Г.З.Апресян
розрізняв такі види красномовства:
1) громадсько-політичне ораторське мистецтво (наприклад, лекції на
громадсько-політичні теми, політичні промови, огляди, виступи
мітингах, агітаційні промови);
2) академічне ораторське мистецтво (наукова доповідь);
3) судове ораторське мистецтво;
4) промова з нагоди громадських урочистостей (ювілейна промова,
вітання, тост);
5) церковні проповіді.

13.2 Сери застосування усного ділового мовлення

Сфери застосування усного ділового мовлення найрізноматніші: це і
приватна ділова розмова, і спілкування в колективі, і приймання відвіду-
вачів, і самому бути відвідувачем, це і телефонна розмова, це участь в за-

164