Page 170 - Володимир Пахомов

чалося зробити проект змін та доповнень, що повинні були внесені до но-
вого видання “Українського правопису”.
Цей проект було розглянуто групою вчених, які запропонували внес-
ти ще деякі зміни і доповнення. Після врахування всіх зауважень проект
правопису було розмножено в кількості 140 примірників, надіслано для
докладного розгляду в Міністерство народної освіти, Міністерство вищої
освіти, Міністерство культури України, в редакції українських газет і жур-
налів, до творчих спілок і т. ін. Проект видання “Українського правопису”
обговорювався також на кафедрах української мови університетів та пед-
інститутів, на конференції Товариства української мови ім. Т.Шевченка
“Просвіта”. За пропозицією голови товариства Д.В.Павличка було розши-
рено склад Орфографічної комісії й затверджено новий її статус: за ухва-
лою Президії АН України вона стала її тимчасовим робочим органом.
Орфографічна комісія після докладного розгляду кожного параграфа онов-
леного “Українського правопису” ухвалила його опублікувати.
Оскільки обговорення правопису тривало й після його опублікуван-
ня обмеженою кількістю (50000 примірників), Орфографічна комісія ще
раз розглянула всі висловлені в пресі зауваження й дійшла висновку, що
після усунення помічених помилок і оновлення ілюстративного матеріалу
“Український правопис” має бути виданий масовим тиражем. Разом із
тим комісія одностайно підтримала постанову 1-го Міжнародного кон-
гресу українців (27 серпня – 3 вересня 1991p.) про потребу вироблення
єдиного правопису для всіх українців, що проживають як в Україні, так і
за її межами. Єдиний правопис має базуватися на всьому історичному до-
свіді його створення.

12.2 Зміни в українському алфавіті (абетці)

Насамперед слід відзначити, що алфавіт зазнав кількісних змін. Те-
пер у ньому 33 літери, а не 32, як раніше. Відновлено написання літери
Ґґ, яка під час реформи правопису 1933 р. була неправомірно вилучена з
абетки. Неправомірно тому, що в українській мові залишився звук /ґ/
(дзвінкий проривний задньоязиковий приголосний, звукова пара до глу-
хого прорив-ного задньоязикового приголосного /к/), а літери на позна-
чення цього звука не стало. Виникла незручна ситуація, коли звук у мові
є, а знака для нього в алфавіті нема. Однаково, з літерою г починали пи-
сатися слова гніт (експлуатація) і ґніт (у лампі), грати (дієслово) і ґра-
ти (іменник), гулі (гуляння) і ґулі (опуклі синці на тілі), а це призводило
до сплутування значень цих слів. Б.Антоненко-Давидович у статті “Літе-
ра, за якою тужать” писав: “Ось фраза: «Це твої перші гулі, хлопче, а скі-
льки їх ще буде в тебе попереду?» Про що тут мовиться – чи про гуляння
парубків і дівчат на сільській вулиці, чи про ті болячки-пухлини, що їх ді-
став хлопець після бійки або вдарившись об щось?.. «І тільки тоді, коли
сицилійський селянин позбудеться гніту землевласників, у його хату при-
йдуть достаток і електрика, що витіснять злидні і зроблять непотріб-

150