Page 169 - Володимир Пахомов
P. 169

*
        та вимовляти ґіґант, мітрополіт, Плятон ?”
               І все ж “Український правопис” 1933 p. видання був на-
               стільки дискримінований, що потребував ґрунтовного до-
               опрацювання. Цю роботу під керівництвом академіка
               Л.Булаховського було завершено в 1945 p., а в 1946 p.
               стабільний український правопис було видано. Правопи-
               сом 1929 p. до 1939 р. користувалися в Західній Україні;
               до сьогодні ним користується значна частина української
               еміграції, хоч багато видань використовують також дещо
               видозмінені його варіанти, видані в 1942 p. професором
               Я.Рудницьким і в 1943 p. професором І.Зілинським, або ж
               чинний “Укра-їнський правопис”.
             Правопис 1946 p. з невеликими змінами й доповненнями перевидано
        в 1960 p. мільйонним тиражем. Проте сьогодні це вже бібліогpафічна рід-
        кість. Та й мова за ці понад 30 років не стояла на місці: з’явилися нові
        слова, тривав процес запозичення, поповнилась наукова термінологія, свої
        вимоги  до  орфографії  висувала  перекладацька    практика.  З  цією  метою
        Президія Академії Наук України утворила представницьку Орфографічну
        комісію в такому складі: академік АН України В.М.Русанівський – голо-
        ва; доктор філол. наук А.А.Бурячок; Інститут мовознавства України пред-
        ставляли  також:  академік  АН  України  О.С.Мельничук,  члени-коpеспон-
        денти А.П.Непокупний і В.В.Німчук, доктори філол. наук І.Р.Вихованець,
        Г.М.Гнатюк, К.Г.Гоpоденська, С.Я.Єрмоленко, І.М.Желєзняк, М.А.Жовто-
        брюх, Г.П.Їжакевич, Л.С.Паламарчук, М.М.Пещак, Г.П.Півтоpак, О.О.Та-
        pаненко, О.Б.Ткаченко, кандидати філол. наук Г.П.Арполенко, О.К.Безпо-
        яско, І.С.Гнатюк, С.І.Головащук, С.С.Єр-моленко, О.С.Стрижак; Інститут
        літератури АН України представляли член-коpеспондент М.Г.Жулинський
        і  доктор  філол.  наук  В.Г.Дончик;  Міністерство  вищої  освіти  України
        представляли професори університетів: Дніпpопетpовського – Д.Х.Баpан-
        ник, Київського – О.І.Білодід, А.П.Коваль, О.Д.Пономарів; Львівського  –
        Т.І.Панько;  Одеського  –  Ю.О.Каpпенко;  Міністерство  освіти  України
        уповноважило  брати  участь  у  роботі  Орфографічної  комісії  кандидата
        пед. наук М.С.Вашуленка з Інституту педагогіки, методиста Н.І.Шинка-
        pук, а також професора Київського педагогічного інституту А.П.Гpиценка
        та доцента Київського інституту іноземних мов І.П.Ющука; постійними
        членами  комісії  були  члени  Спілки  письменників  Укаїни  та  Всеукраїн-
        ського  товариства  “Просвіта”  ім.  Т.Г.Шевченка  О.П.Гончар,  І.М.Дзюба,
        І.Ф.Драч, П.М.Мовчан, Ю.М.Мушкетик, Д.В.Павличко, В.О.Шевчук.
              Робота Орфографічної  комісії  складалася  з  кількох  етапів.  На пер-
        шому  –  підготовчому  –  в  Інституті  мовознавства  було  створено  робочу
        групу в складі А.А.Бурячка, С.І.Головащука й Г.М.Колесника, якій дору-




        *
          Див.: Огієнко І. Нариси з історії української мови: система українського правопи-
        су. Популярно-науковий курс з історичним освітленням. – Варшава, 1927. – С.16-20.
                                              149
   164   165   166   167   168   169   170   171   172   173   174