Page 167 - Володимир Пахомов

РОЗДІЛ 12

ОСНОВНІ ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРА-
ВОПИСІ

12.1 З історії українського правопису
Правопис кожної мови складається з трьох підсистем: графіки (літер,
якими позначають найтиповіші звуки та звукосполуки), орфографії (спо-
сіб поєднання звуків і звукосполук, що забезпечує однотипність написан-
ня слів) і пунктуації (розділових знаків, за допомогою яких позначають
інтонаційне членування тексту).
Українська графіка (як і білоруська, болгарська, російська, сербська)
бере свій початок від старослов’янського письма. У нинішньому україн-
ському алфавіті є тільки дві літери, що їх не було в кирило-мефодіївській
абетці – це ґ, яка відома з кінця XVІ ст. і набула поширення в XVІІ ст., та
ї, що спершу вживалась замість Ь та на місці е в новозакритому складі, а
згодом перебрала на себе функції позначення сполуки й+і.
Решта літер – це ті, що їх, на думку професора І. Огієнка,
знали вже в давньокиївський період, принаймні з VІІ ст.
н.е. Правда, в старослов'янському алфавіті були й літе-
ри, які не відповідали жодним українським звукам.
Якщо брати до уваги графіку, то український правопис бере свій по-
чаток від кінця минулого тисячоліття. Щоправда, остаточне його станов-
лення припадає аж на початок ХХ століття. Треба згадати й про те, що від
1708 p. змінилося накреслення літер: традиційну кирилицю замінено
схрещеним кириличним письмом.
З розвитком нової української літературної мови – від часу видання
“Енеїди” І. Котляревського – виникла потреба в зміні традиційного пись-
ма. Письменники, що писали живою українською мовою, мусили шукати
засобів передавати справжнє звучання слова, а не йти за їх давнім тради-
ційним написанням. Пошук цей був великою мірою стихійним, а тому від
1798 p. до 1905 p. нараховується близько 50 різних правописних систем:
О.Павловського, ”Русалки Дністрової”, П.Куліша, згодом Є.Желехівсько-
*
го . Як відомо, у становленні українського правопису – вдосконалені гра-
фіки й упорядкуванні орфографії – брали участь вся Україна: і Східна, і
Західна. Синтез цієї праці зробили українські вчені і культурні діячі:
В.Антонович, М.Драгоманов, В.Лисенко, П.Чубинський, П.Житецький у
1-му томі “Записок юго-западного отдела Русского географического об-

*
Див.: Огієнко І. Нариси з історії української мови: система українського правопи-
су. Популярно-науковий курс з історичним освітленням. – Варшава, 1927. – С.16-20.
147