Page 173 - Володимир Пахомов

коли твірна основа починається на приголос-
ний звук: півмісяця, півслова, півкнижки
(так було і раніше); і коли твірна основа
починається на голосний звук: піваркуша, пі-
вогірка, півозера, півабрикоса (було пів-
огірка, пів-озера, пів-абрикоса); і коли
твір-на основа починається буквами я, ю, є,
і (в таких випадках між пів- та твір-ною ос-
новою, за загальним правилом, пишемо апо-
строф): пів’яблука, пів’ящика (було пів-
яблука, пів-ящика).
Дефіс, як і раніше, ставимо лише тоді,
коли твірною основою є власна назва: пів-
Києва, пів-Америки, пів-Галактики.
Розділ про правопис складних слів допов-
нено й таким положенням: якщо іменники –
власні назви поєднуються з часткою не, яка
вживається як префікс, то між префіксом-
часткою і власною назвою ставиться дефіс,
щоб підкреслити однослівність таких утво-
рень: не-Європа, не-Париж, не-Ріо-де-Жанейро
(порівняйте у загальних назвах – нелюдина,
неістота).

12.6 Правопис іншомовних слів

Чи не найбільше змін сталося в правописі
іншомовних слів. Зрозуміло, що слова, запо-
зичені з інших мов, відрізняються від влас-
них слів мови і звучанням, і написанням. Але
з часом слово-гість “звикає” до мови, в яку
воно прийшло, уподібнюється до слів-
господарів і поступово набирає рис, характе-
рних для даної мови, стає в ній “своїм”,
вростає в національний ґрунт, “акліматизу-
ється” в нових умовах. Ця акліматизація спо-
чатку виявляється на рівні вимови, а потім
узаконюється і на письмі. Це цілком законо-
мірний процес освоєння мовою запозичених
слів, а саме його намагалися відобразити ав-
тори нового видання “Українського правопи-
су”, вносячи зміни, іноді дуже суттєві, в
написання іншомовних слів. Внесені поправки
є кроком у наближенні правопису іншомовних
слів до орфоепічної норми української мови.
В чому ж суть основних змін?

153