Page 275 - 58

тонкої кишки: 1 – нерв; 2 – артерія і вена; 3 – венозна серозна оболонка; 4,5 –
лімфатичні судини; 6 – лімфатичні вузли; 7 – лімфатичний капіляр; 8 –
ворсинка; 9 – кровоносні капіляри; 10 нервове сплетення; 11 – епітелій; 12 –
кільцевий м’яз; 13 – поздовжній м’яз.
Рисунок 4.7 — Травна система
Стравохід – орган у вигляді трубки завдовжки 23-25 см, по

якому їжа потрапляє у шлунок. Стравохід розташований позаду

трахеї. Крім слизової оболонки його стінка містить два шари м’язів –

повздовжній і кінцевий. За їхньою допомогою їжа проштовхується в

шлунок.

Шлунок – об’ємне розширення травного каналу місткістю 1,5-2

л, в якому відбуваються подальша обробка їжі та її нагромадження.

Він має неправильну форму: може бути у вигляді рога або гака.

У шлунку виділяють малу і велику кривизну, а також вхід, дно,

тіло і вихід. Вхід – місце переходу стравоходу в шлунок, а вихід –

місце переходу шлунка в дванадцятипалу кишку. У слизовій оболонці

знаходиться три види залоз: головні, обкладові і додаткові. Головні

виділяють травні ферменти – пепсини, желатиназу, химозин, ліпазу;

обкладові – соляну кислоту для активізації пепсинів, створення

кислого середовища шлунка; додаткові – слиз, який захищає стінки

шлунка від пошкодження. Суміш усіх цих секретів утворює

шлунковий сік.

Головні ферменти шлунка – пепсини. Вони утворюються в

неактивному вигляді і називаються пепсиногенами. Під впливом

соляної кислоти пепсиногени перетворюються в активну форму –

пепсини. Вони розщеплюють складні білки на більш прості, які

піддаються подальшому розщепленню в кишках.

Виділення соку продовжується до того часу, доки в шлунку є їжа.

Характер секреції залежить від кількості і якості їжі, стану психіки,

здоров’я.

Перехід вмісту шлунка в кишки відбувається періодично,

невеликими порціями, оскільки між воротами та дванадцятипалою

263