Page 207 - 5637
P. 207

з вектором стану  (  ) (  = 0, … ,  ) (вектор  (∙) розмірності  , вектор  (∙) розмірності

         ,  ,   ≥ 1). Еволюція вектора стану  (∙) визначається оператором переходу  :

                                            (      ) =  [ (  ),  (  ),  (  )],                                          (8.47)



        де   (  ) –   -мірний  вектор  шумів,  що  діє  на  систему;   (  )  –  варіант  управління


        динамічною системою, обраної на момент   .

              На  траєкторіях  системи  (8.47)  задана  деяка  (зазвичай  скалярна)  функція  втрат


           (  ),      ,  (  ),   = 0, … ,   .  Завдання  вибору  варіантів  управління  полягає  у




        визначенні  варіантів  управління  та        (  = 0, … ,  ),  які  забезпечують  вирішення


        завдання оптимізації
                                        (  ),      ,  (  ),   = 0, … ¸    → max




        на множині допустимих значень
                                              (  ),      ,   = 0, … ,    ⋳  .                                           (8.48)



              Дана  постановка  задачі  досить  загальна  і  включає  різні  окремі  випадки  задач-
        вибору  оптимальних  варіантів  управління.  Розглянемо  математичні  моделі


        адаптивного вибору варіантів управління динамічною системою.
              Нехай  динамічна  система  описується   -мірним  (  > 0)  вектором   ( ,  ),  де


          –   -мірний  (  > 0)  вектор  параметрів,  що  описують  структуру,  склад  і  варіант

        функціонування досліджуваної системи. Процес функціонування протікає в інтервалі

        часу  [  ,   ]    (можливо  нескінченному);  −∞ <   <   ≤ +∞.  На  траєкторіях
                                                                                к

                     к

        динамічної системи  ( ,  ) (  ≤   ≤   ) заданий критерій ефективності системи  ( )
                                                      к

        (векторний, взагалі кажучи) розмірності    (  > 0). Сімейство   ( ,  ) є багатовимірним
        випадковим  процесом,  заданим  на  деякому  ймовірному  просторі  (Ω,  ,  )  з  повним

        безліччю подій (  ∈ Ω) (  – елементарне подія),   - -алгебра, а   – імовірнісна міра

        (ймовірність), визначена на множинах з  .

              Булевой   -алгеброю  підмножин  множини  Ω  називається  клас  А  підмножин


        множини Ω, що містить пусте безліч і повне, замкнутий щодо операцій рахункового

        доповнення, об'єднання і перетину. Пара (Ω,  ) називається вимірним простором. Слід

        зазначити, що якщо забезпечена замкнутість щодо рахункового доповнення, то вимога

        замкнутості щодо рахункового часу перетину зайве. Щоб клас   підмножин множини

        Ω  був   –алгеброю,  достатньо,  щоб  він  містив  пусте  безліч  і  повне  і  був  замкнутий

        щодо операцій доповнення та об'єднання.
   202   203   204   205   206   207   208   209   210   211   212