Page 62 - 4974
P. 62

dx
                  2) визначаємо похідну          від виразу (4.41)
                                             dz

              dx                    2    2            2                           (z   ) b
                    a   (R     ) a    z   2zb   L   2L   b                                      ;
                                                                                                2
              dz             i                        i      i       (R     ) a  2    z   2zb   L   2 bL
                                                                                    2
                                                                        i                       i      i

             3) диференціал дуги  AK  визначаємо за формулою (4.38)


                                                          z (  b) 2
                                ds    1                                       
                                                    2
                                                          2
                                                                      2
                                             R (  i    a)   z   2 zb   L   2 L i b
                                                                      i
                                                                                                               (4.42)
                                                  2
                                          R (  i    a)   L (  i   b) 2
                                                 2
                                                             2
                                           2
                                   ( R   a)   z   2 zb   L   2 L i b
                                                             i
                                     i

                4) підставивши вирази (4.41) і (4.42) в (4.37), отримаємо вираз:

                                               L i                 a                       
                                            2 
                                                                                            
             S       R     a  2    L    b                                    1 dz ;          (4.43)
                 2 
                         i            i                   2    2            2            
                                                0   R     a    z   2zb   L   2 bL i  
                                                                               i
                                                       i

                  5)  після  перетворення  рівняння  (4.43)  отримаємо  вираз  площі  відсіку
            поверхні тора

                                   2           2                     b   L i
             S    2  L i  R    a    L    b    a  arctg                  
                                          i
              T
                              i
                      
                                                                   4 R    a  2   2b 2
                                                                     i
                                                                                                              (4.45)
                           2           2                              b
               a  R     a    L    b   a   arctg                                 ,
                     i
                                 i
                                                                        2
                                                                               2
                                                         4 R    a  2    2b   4L  8 bL i
                                                           i
                                                                               i

                      2                         2
                     L   2 LR  tg   R      R
            де  a    i      i  i   i     i       ;
                            2 R   R   L i tg i 
                                  i
                    R   R  2L   R   R  tg  
                  b       i     i         i     i  .
                            2 R  R   L i tg i 
                                  i
                  Алгоритм визначення площі відсіку бічної поверхні еліпсоїда і гіперболоїда
            обертання такий:
                  1)  з  рівняння  твірної  цих  поверхонь  (4.21)  визначаємо  координату  x
            меридіана

                      1
                               2
                                                      2
                                                                                            2
                                                                 2
             x            R   2 LR  tg    R 2 z   2 zL  R   R  L  tg    R 2   L  2 R               (4.46)
               2 , 1           i      i  i   i              i         i  i   i     i     i
                      L
                       i

                  Оскільки розрахунок ведеться для  додатної частини відсіку, значення  x  у
            формулі (4.46) беремо додатне.
                                                            62
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67