Page 39 - 4954

2
2  y i  y  f i
S  , (2.36)
2
m  1
де n - чисельність одиниць сукупності;
m - число груп, утворених за факторною ознакою.
5 З імовірностями 0.95 та 0.99 і за ступенями вільності (n-
m) та (m-1) знайти критичні значення F – критерію Фішера і
порівняти їх з фактичним значенням. Зробити висновок про
достовірність кореляційного зв’язку між факторною та
результативною ознаками.
Обробка результатів
Після проведених обрахунків необхідно проаналізувати
результати розрахунків та за значеннями коефіцієнта детермінації
та емпіричного кореляційного відношення зробити висновок про
наявність зв’язку між ознаками. F фактичне порівняти з критичним
значенням і зробити висновок про істотність встановленого зв’язку.

2.3.5 Кореляційно-регресійний аналіз
Основні теоретичні положення
Дисперсійний аналіз дає уявлення про щільність зв’язку в
окремих точках емпіричної лінії регресії. Коли такий зв'язок
доведений , то проводять кореляційно-регресійний аналіз. У цьому
аналізі оцінка лінії регресії здійснюється не в окремих точках, як
при аналітичному групуванні, а в кожній точці інтервалу зміни
факторної ознаки х. Тобто лінія регресії безперервна і описується
певною функцією Υ= ƒ (х) Кореляційно-регресійний аналіз
складається з трьох етапів:
1 визначення математичної функції, що описує зв'язок між
варіацією ознаки х та у;
2 вимірювання щільності зв’язку;
3 перевірка зв’язку на істотність.
Порядок виконання роботи
1 Визначають форму зв’язку між факторною та
результативною ознаками.
Для цього будують кореляційне поле, на якому
розташовується сукупність точок, що дає зорове враження, про
напрямок та характеристику зв’язку.
2 Обчислюють параметри рівняння регресії і визначають
теоретичне рівняння зв’язку.
Кореляційно-регресійний аналіз, як правило, проводять за
незгрупованими даними. Найчастіше в економічному аналізі
застосовують рівняння лінійного зв’язку, гіперболи,

39