Page 57 - 4950
P. 57

 підтримуються  інтереси  тільки  окремих  підрозділів, а  не
                            підприємства в цілому. Така ситуація може виникнути, коли повна
                            собівартість  проміжного  продукту  перевищує  ринкову  ціну.  Тоді
                            підрозділ-покупець  може  прийняти  рішення  про  придбання
                            проміжного  продукту  на  зовнішньому  ринку  (якщо  він  існує)  та
                            заробить  для  себе  певну  економію.  В  той  же  час,  з  точки  зору
                            підприємства  в цілому  таке  рішення  може  бути  невигідним,  якщо
                            воно має вільні потужності для виробництва проміжного продукту,
                            адже  його  витрати  зростуть  тільки  в  сумі  змінних  витрат  як
                            додаткових на виробництво проміжного продукту (постійні витрати
                            в даному випадку не зміняться). Таким чином, якщо маржинальні
                            витрати (а саме змінні у даному випадку) є меншими від ринкової
                            ціни,  то  компанія  в  цілому  втрачає  цю  різницю  (див.  прийняття
                            рішення типу «виробляти чи купувати»).
                                   Підприємства    з   успіхом   застосовують    трансфертне
                            ціноутворення  за  принципом  «витрати  плюс».  Це  означає,  що  до
                            змінних або повних витрат додається певна сума прибутку. У цьому
                            разі підрозділ-продавець має змогу не тільки відшкодувати витрати,
                            але і мати прибуток. Проте, такі ціни ефективно працюють тільки за
                            відсутності  конкурентного  ринку  на  аналогічний  проміжний
                            продукт, який виробляє підприємство.
                                   Трансфертні ціни на основі договірних цін
                                   Договірну ціну часто застосовують:
                                   -   за відсутності зовнішнього ринку;
                                   -   існує декілька ринкових цін (недосконала конкуренція);
                                   -  коли  витрати  на  збут  відрізняються  при  реалізації  на
                            зовнішньому ринку та всередині підприємства.
                                   Як  правило,  договірна  ціна  є  нижчою,  ніж  ринкова  ціна
                            (якщо існує ринок), але вища, ніж сума дійсних та альтернативних
                            маржинальних витрат підрозділу-продавця.
                                   Договірні ціни є ефективним інструментом у випадку, якщо
                            керівники  мають  свободу  продавати  та  купувати  проміжний
                            продукт  на  зовнішньому  ринку.  Це  дозволить  певним  чином
                            зменшити  напругу  між  підрозділами  у  разі  централізованого
                            управління трансфертними цінами.
                                   Проте  надлишкова  автономія  керівників  підрозділів  може
                            призвести  до  неспівпадіння  інтересів  підприємства  та  підрозділів,


                                                            55
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62