Page 62 - 4950

одиниць) або ціни їх продажу (методи вартості продажу, чистої
вартості реалізації та валового прибутку).
Поруч із спільними продуктами у виробничому процесі
можуть виникати побічні продукти, вторинна сировина та відходи.
Побічні продукти – продукти, що мають низьку вартість
продажу порівняно із спільними продуктами. Прикладом побічних
продуктів можуть бути кістки, шкіра при переробці м’яса.
Вторинна сировина – це залишки сировини, які виникли
внаслідок виробництва та мають невисоку вартість продажу.
Відмінність від побічного продукту полягає у тому, що побічний
продукт відрізняється від вихідної сировини (тобто зазнає обробки),
а вторинна сировина – ні. Прикладом може бути переплавлена
металева стружка.
Відходи – продукти, що зазвичай не мають вартості або
навіть мають від’ємну вартість, якщо їх ліквідація потребує витрат.
Відходи неможливо реалізувати. Прикладом відходів можуть бути
гази, дим, стружка тощо.
Важливо відмітити, що досить важко провести чітку межу
між побічним продуктом, вторинною сировиною та відходами. Це
залежить від технологічного процесу та від політики поводження
підприємств із такими продуктами. Наприклад, більшість очисних
споруд вважають свою продукцію (забруднюючі речовини) як
відходи, а інші їх переробляють на добрива, тобто це для них –
побічний продукт.
Загалом, існує така точка зору, що побічний продукт:
 має більшу ринкову вартість, ніж вторинна сировина;
 часто є об’єктом подальшого технологічного процесу, тоді
як відходи та вторинна сировина одразу реалізовуються,
використовуються для внутрішніх потреб або ліквідуються.

4.2 Облік побічних продуктів, вторинної сировини та
відходів, втрат від браку
Оскільки основна мета підприємства – випуск спільних
продуктів, які є основними, то цілком зрозуміло, що спільні витрати
до точки розділення повинні відноситись тільки до собівартості
саме спільних продуктів, але не до побічних.

60