Page 46 - 4950

Отже, прийнятною буде ціна, встановлена на рівні, що
перевищує додаткові витрати на виробництво продукції. Те ж саме
стосується і аналізу розширення асортименту у короткостроковому
періоді, коли підприємство має вільні потужності для цього. Випуск
продукції буде вигідним до того часу, поки короткострокові
додаткові витрати менші за короткострокові додаткові доходи.
Підприємство-ціновий послідовник приймає довгострокове
рішення щодо асортименту випуску продукції
У тих випадках, коли ціни встановлюються ринком,
підприємства змушені приймати рішення стосовно того, які саме
види продукції йому доцільно випускати. У довгостроковому
періоді підприємство має можливість забезпечити усі необхідні
ресурси для зміни асортименту, а тому доходи від реалізації тепер
повинні перекривати усі витрати, а не тільки додаткові.
Формування асортименту продукції здійснюється на основі
оцінки довгострокової рентабельності кожного виду продукції.
Для цього доцільно використовувати калькулювання собівартості
на основі діяльності (АВС-калькулювання).
Зазвичай виділяють чотири ієрархічні рівні
рентабельності:
1) рентабельність окремого виду продукції: продукт
знімається з виробництва, якщо доходи від його реалізації не
перевищують витрати на ресурси, які необхідні для його
виробництва;
2) рентабельність бренду продукції (група продуктів під
одним брендом): сума окремих вкладів у прибуток (дохід від
реалізації мінус витрати на види продукції) у межах бренду повинна
бути достатньою, щоб перекрити ті витрати на підтримку бренду,
які є прямими стосовно бренду в цілому, а не до окремих продуктів
у його межах.
Виникають ситуації, коли кожен окремий продукт дає
позитивний вклад у покриття, проте їх сукупних вкладів
недостатньо для покриття витрат на підтримку бренду.
3) рентабельність товарної серії: якщо товарна серія
складається з ряду окремих груп продуктів, то сума їх вкладів у
прибуток (дохід від реалізації мінус витрати на види продукції на
рівнях одиниці продукції, підтримки бренду) повинна

44