Page 30 - 4948

Скандинавсько-Англійський пояс, 22 – Байшаню і Алашаню, 23 –
Апалацько-Уачітська зона); 4 – герцинської епохи складчастості
(гірськоскладчасті області: 13 – Великий Атлас, 24 – Уральська і
Таймирська, 25 – Східний Казахстан і Алтай, 26 – Капіди, 27 –
Монголії, Південного Тянь-Шаню та Китаю, 28 –
Східноавстралійська, 29 – Апалацько-Уачітська, 30 – герциніди
Південної Америки); 5 – епігерцинські плити (31 – Скіфська, 32 –
Туранська, 33 – Західносибірська, 34 – Західноєвропейська, 35 –
Дунбейська, 36 – Східноавстралійська, 37 – Арктична, 38 –
Атлантична); 6 – мезозойської епохи складчастості
(гірськоскладчасті області: 39 – Верхояно-Колимська, 40 –
Далекосхідна, 41 – Індо-Китайська, 42 – Кордильєри); 7 –
альпійської епохи складчастості (гірськоскладчасті області: 43 –
Коряксько-Камчатська, 44 – о. Сахалін, 45 – Японія, 46 – Південна
Азія, 47 – Східна Азія, 48 – Крим, 49 – Кавказ, 50 – Памір, 51 –
Піренеї, 52 – Альпи, 53 – Апенніни, 54 – Динариди, 55 – Карпати,
56 – Балкани, 57 – Малий Атлас, 58 – евгеосинклінальна зона
Кордильєр, 59 – Анди)

Рисунок 2.1 – Схема тектонічного районування світу

Докембрійські епохи складчастості - епохи
підвищеної тектоно-магматичної активності протягом
докембрійських ер розвитку Землі, які охоплюють 85%
тривалості всієї історії її геологічного розвитку. Вказані епохи
складчастості неодноразово і потужно проявлялись у вигляді
взаємопов’язаних процесів складчастих і насувних
деформацій гірських порід, їх регіонального метаморфізму,
аж до найбільш високого ступеня - гранітоутворення.
Порівняно з фанерозойськими докембрійські епохи
складчастості розділені більш значними інтервалами часу і
мають велику тривалість, яка досягає багатьох десятків, а в
ранньому докембрії - перших сотень мільйонів років. Серед
докембрійських епох складчастості виділяють більш великі і
відносно другорядні, які практично проявились на всіх
континентах, із них найбільш ранні - в межах щитів давніх
платформ.
Найбільш рання велика епоха докембрійського
діастрофізму - саамська (3750-3500 млн. років), наступна -
кеноранська (2800-2600 млн. років), яка завершує архейську
епоху в історії Землі.
Ранньопротерозойська ера закінчується карельською
епохою діастрофізму (2000-1900 до 1700 млн. років), відомою
в Північній Америці як гудзонівська, в Південній Америці -
трансамазонська, в Західній Америці - ебурнейська, в Китаї -

29