Page 27 - 4948

Для еволюційних етапів (тобто періодів власне
геосинклінального розвитку поясів) характерні такі процеси
як: 1) широкий розвиток прогинань в геосинкліналях та
нагромадження потужних осадово-вулканогенних товщ; 2)
резонансні прогинання на суміжних платформах та розвиток
на них трансгресій - моря наступають зі сторони
геосинкліналей; 3) розвиток неглибоких морів на обширних
ділянках платформ спричиняє встановлення вологого, теплого
клімату, вирівнювання рельєфу; 4) створюються сприятливі
умови для бурхливого розквіту органічного світу. Такий
режим на планеті називають таласократичним.
В епохи складчастості та породоутворення відбувається:
1) широкий розвиток горотворчих процесів в
геосинкліналях;
2) інтенсивні прояви глибинного та наземного
магматизму в геосинкліналях;
3) резонансні підняття на прилягаючих частинах
платформ і пов'язані із цим регресії морів;
4) поява різкоконтрастного рельєфу суші значно
утруднює циркуляцію атмосфери - посилюється контрастність
кліматичних зон, розширюються арідні зони, появляються
наземні зледеніння;
5) різкі зміни фізико-географічних умов планети
викликають загальне погіршення умов існування органічного
світу - проходять масові вимирання одних форм та поява
інших, більш високо організованих.
Такий режим прийнято називати геократичним, тобто
панування суші, на відміну від таласократичного-панування
моря.

2.2 Тектонічне районування територій

Тектонічне районування і складання на цій основі
тектонічних карт відносять до традиційних методів геології.
Під ним слід розуміти виділення різномасштабних ділянок
літосфери на основі різновидностей в їх історико-
геологічному розвитку, структурно-морфологічних
особливостях, структурно-речовинному складі або інших
ознаках.
Найбільш традиційним принципом тектонічного
районування територій є принцип районування за віком
завершальної складчастості. В основі цього принципу,
розробленого стосовно до континентів, лежить класичне
вчення про геосинкліналі, у відповідності з яким розвиток

26