Page 32 - 4948
P. 32

Байкальська  складчастість  визначила  розміщення  головних
                            структурних  елементів  Землі  протягом  всієї  її  наступної
                            історії геологічного розвитку.
                                  Фундамент      областей     байкальської     складчастості
                            складається  із  архейських  і  протерозойських  комплексів,  а
                            осадовий  чохол  -  із  палеозойських,  мезозойських  і
                            кайнозойських  відкладів.  З  байкальською  складчастістю
                            пов’язаний  масовий  розвиток  родовищ  мідистих  пісковиків,
                            гідротермальних родовищ золота, міді, олова і вольфраму.
                                  Області каледонської складчастості
                                  Каледонська складчастість являє собою еру тектогенезу,
                            що  проявився  у  сукупності  геологічних  процесів  у  вигляді
                            інтенсивної  складчастості,  гороутворення  та  гранітоїдного
                            магматизму  в  кінці  раннього  -    на  початку  середнього
                            палеозою (500-400 млн. років).
                                  Каледонська      складчастість     завершила      розвиток
                            геосинклінальних  систем,  які  існували  з  кінця  протерозою  -
                            початку  палеозою,  і  привела  до  виникнення  складчастих
                            гірських  систем  -  каледонід.  Класичні  каледоніди  -
                            каледонські  структури  Британських  островів  і  Скандінавії,
                            Північної і Східної Гренландії. Типові каледоніди розвинуті в
                            Центральному  Казахстані,  Північному  Тянь-Шані,  Саянах,
                            Південно-Східному Китаї, у Північній Америці.
                                  Найбільш  характерними  ознаками  для  каледонід  слід
                            вважати  неузгодження  в  основі  силуру  або  девону  та
                            накопиченя  потужних  червонуватих  товщ  континентальних
                            відкладів моласової формації.
                                  Фундамент      каледонід     в   основному      складений
                            архейськими,  протерозойськими  і  нижньопалеозойськими
                            відкладами.  Осадовий  чохол  утворюють  відклади  верхнього
                            палеозою,  мезозю  і  кайнозою,  товщі  яких  неузгоджено
                            перекривають  сильно  дислоковані  і  метаморфізовані  більш
                            давні комплекси.
                                  З каледонським тектоногенезом пов’язані родовища руд
                            заліза,   титану,    золота     і   частково    молібдену.     В
                            серпантизованих  масивах  перидотитів  і  габро  відомі
                            родовища азбесту, тальку і дрібні рудопрояви хрому, платини,
                            титаномагнетитів,  нікелю  та  самородної  міді.  З  інтрузіями
                            гранітів пов’язані родовища залізних руд, золота, пегматитів,
                            альбітів,  грейзенів  і  кварцових  жил  з  вольфрамітом  і
                            молібденітом.




                                                           31
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37