Page 238 - 4934

години), тільки для того, щоб покінчити з цим. Він пробіг поглядом перший лист із
тих, що отримав за тиждень – це був стандартний звіт про витрати, – і відклав його
убік зі словами: «Я їх ніколи не читаю».

Ті ж самі п'ять керівників оперативно відреагували лише на 2 із 40 звичайних
звітів, отриманих ними за п'ять тижнів дослідження, і переглянули тільки 4 пункти з

104 в періодиці. На перегляд більшості статей взагалі пішло кілька секунд, це було
чисто ритуальне дійство. У цілому ж всі ці керівники досить великих організацій з
власної ініціативи (тобто не у відповідь на чийсь лист) за 25 днів дослідження

відправили в цілому 25 листів.
Аналіз отриманої цими керівниками пошти дає цікаву картину: тільки 13% від

її загальної кількості принесли конкретну і безпосередню користь. Таким чином,
перед нами ще одна головоломка – лише невелика частина пошти несе в собі живу,
поточну інформацію – дії конкурентів, настрій законодавців або рейтинг

вчорашнього телевізійного шоу. І, тим не менше, саме ця інформація, життєво
важлива для менеджерів, змушує їх переривати зустрічі і змінювати робочий

розклад.
Ще одне важливе відкриття – менеджери вельми уважно ставляться до різного
роду неофіційної інформації: пліток, чуток і домислів. Чому? Насамперед через їх

своєчасність. Те, що сьогодні чутки, завтра може виявитися достовірним фактом.
Той менеджер, який сьогодні не зверне уваги на чутки про те, що його кращого

покупця бачили граючим в гольф з представником основного конкурента,
наступного тижня, цілком ймовірно, прочитає в газетах про безпрецедентне падіння

обсягу продажів своєї фірми. Але буде пізно.
Ось до яких висновків дійшов Річард Нойштадт, який вивчав методи збору
інформації президентів США Франкліна Рузвельта, Гаррі Трумена і Дуайта

Ейзенхауера.
«Президенту для визначення власної позиції потрібна, швидше, не інформація

загального плану, не огляди і не заспокійливі, приємні для слуху узагальнення.
Набагато більше знадобляться нехай і уривчасті, невловимі деталі, які вже у

свідомості президента складаються в осмислену картину, яка прояснює ситуацію. А
для цього необхідна якомога ширша інформація, підходять будь-які факти, думки,
чутки, що зачіпають інтереси або мають відношення до президента. Він сам повинен

стати для себе директором ЦРУ».
Прихильність менеджерів до вербальних медіа підводить нас до двох

важливих питань.
По-перше, вербальна інформація зберігається в головах її власників. Для того,
щоб зберегти її і зробити доступною для організації в цілому – в комп'ютері або

236