Page 73 - 4930

Виділення чотирьох основних компонентів діяльнісної здібності індивіда дозво-
ляє з’ясувати специфіку основних видів трудової діяльності й основних видів про-
фесійного вдосконалення діяльнісної здібності індивіда. Зробімо кілька методо-
логічних узагальнень, які, з одного боку, потребують наукового обґрунтування та
практичного підтвердження, а, з іншого, – слугують керівництвом для подальшого
наукового пізнання та практичного формування основних професійних варіантів
діяльнісної здібності індивіда.
Перше. Оскільки кожен із чотирьох компонентів відіграє важливу роль у вироб-
ництві продукту, то в історичному процесі суспільного розподілу праці вони стали
підставою для виділення чотирьох основних видів трудової діяльності за специфі-
кою того аспекту продукту, який вони забезпечували: 1) господарсько-економічна,
2) науково-технологічна, 3) організаційно-управлінська, 4) навчально-виховна.
Друге. Оскільки в різних індивідів можуть бути й зазвичай бувають більш або
менш гарні задатки та сприятливі умови для розвитку й удосконалення того чи того
компонента діяльнісної здібності, то в конкретного індивіда може стати й зазвичай
стає центром структуризації, тобто підставою професіоналізації, його діяльнісної
здібності та із них, для розвитку й удосконалення якої в нього є найбагатші задатки
й найсприятливіші обставини, за умови, що як упродовж життя, так і ситуаційно
він може спеціальними зусиллями переструктурувати компоненти своєї діяльнісної
здібності з одного виду діяльності на інший. Якщо позначити порядок перерахуван-
ня компонентів професійного аспекту діяльнісної здібності індивіда цифрами 1 і 2,
а інтелектуального аспекту – цифрами 3 й 4, як це зроблено на рис. 7, і виділити
центральну ланку їхньої структури в її складі, то в основу професійної діяльності
може бути покладено такі здібності: 1) уміння й навички виробляти й використову-
вати речі; 2) здібність виробляти й використовувати знання для виробництва речей;
3) здібність мислити рух продукту трудової діяльності від виробника до споживача
в соціальному просторі й часі; 4) здібність відчувати характер суспільних відносин,
що створюються рухом продукту. Залежно від розвинутого компонента в індивіда
будуть задатки до роботи в таких галузях: господарсько-економічній, науково-тех-
нологічній, організаторсько-управлінській, навчально-виховній (див. рис. 8 а, b, c, d).
Третє. Оскільки всі чотири компоненти діяльнісної здібності індивід реалізовує в
продукті будь-якого з чотирьох основних видів трудової діяльності одночасно й ці-
лісно, то якість продукту, а, отже, й успіх відповідної трудової діяльності індивіда
зумовлено не стільки найбільш розвиненим і досконалим, скільки найбільш нероз-
виненим й недосконалим компонентом у складі його діяльнісної здібності, що зу-
мовлює необхідність прагнення учня й учителя рівномірно розвивати й удосконалю-
вати всі чотири компоненти діяльнісної здібності.
Четверте. Оскільки розвиток діяльнісної здібності індивіда загалом і вдосконален-
ня основних компонентів його діяльнісної здібності передбачають зовсім різні умо-
ви, то ми виходимо на проблему якісного й кількісного розвитку й удосконалення
діяльнісної здібності учня загалом та її основних компонентів.

72