Page 144 - 4930

Рис. 16. Система категорій, розгортання змісту яких утворює наукову картину світу

О. Тоффлер): ньютонівська НКС, у якій зафіксовано увагу на стійкості руху, дискрет-
ності явищ світу, специфіці складу матеріальних утворень, що утворюють континуум,
і пригожинська НКС, у якій увагу акцентовано на мінливості руху, на неперервності
процесів буття та взаємоперетворенні всіх явищ світу, на специфіці способу існування
різноманітних матеріальних утворень. Першу з них можна назвати субстанційно-суб-
стратною, а другу – функціонально-динамічною. Знання про одні й ті самі пізнавані
явища світу в контексті першої викладено за законами формальної логіки, а в контек-
сті другої – за законами діалектичної. Якщо почати з умовного зображення Великого
вибуху у вигляді деякого спалаху та керуватися алгоритмом рекурсивного породжен-
ня більш складних форм руху простими, що вибудовуються в деяку просторово-часо-
ву ієрархію, то НКС можна зобразити в такому вигляді (див. рис. 17). Викладені перші
два пункти охоплюють онтологічний смисл освоєння НКС.
3. Гносеологічний смисл побудови НКС полягає в тому, що учні отримують мож-
ливість упорядковувати засвоювані в навчальному процесі знання про об’єктивні,
тобто ні від кого не залежні властивості та зв’язки, пізнавані матеріальні утворен-
ня всіх семи основних форм руху матерії, причому означуваних у формах і засобах
суб’єктивних, у контексті змісту категорій, які складають наведену вище сітку. Про-
понуємо сітку категорій розгортати за запропонованою нами схемою (рис. 17), так що
утворювана в підсумку особиста НКС може переживатися-осмислюватися залежно

143