Page 146 - 4930

Рис. 18. Вибудовування особистої наукової картини світу як завершення оволодіння індивідом
методологією професійного виробництва відповідного продукту, що проявляється в
репродуктивній і продуктивній рефлексії

тєвому світі й концепцією ієрархії чотирьох основних спонукань до діяльності у
внутрішньому життєвому світі й розвинула здібність включати в процесі діяльності
почергово або одночасно репродуктивну й продуктивну рефлексії, пояснює такий ви-
сновок І. Н. Смирнова про сутність цієї умови: „Філософське пізнання людини відпо-
відно до критеріїв і норм науковості вимагає дотримуватися двох умов: по-перше, до
людини й соціуму слід підходити з позиції загальносвітового космічного контексту,
що є необхідною передумовою їх розуміння на основі всезагальних універсальних
законів будови й розвитку світу; по-друге, сам соціум розглядаємо як закономірний
історичний процес, структуру якого становлять його власні закони, які не суперечать
законам об’єктивної дійсності” [36, с. 21]. Маючи систему логічно взаємопов’язаних
понять, що утворюють НКС, людина отримує можливість упорядковувати власні пе-
реживання, трактувати суспільні явища й наукові відкриття з чітких наукових по-
зицій. НКС дає можливість уточнити уявлення Дж. Келлі про особистість. Психолог
уважав, що особистість є організованою системою конструктів, які людина викорис-
товує для того, щоб інтерпретувати переживання, події й передбачити майбутнє.

145