Page 147 - 4930

Висновки до розділу 3
Г. П. Щедровицький, розмірковуючи над місією методології, дійшов фундаменталь-
ного висновку, що її кінцева мета має глобальний характер і не може обмежуватися
розвитком мислення та здібностей окремих індивідів. Місія методології – це розвиток
сукупного мислення й сукупної діяльності людини, які повинні бути орієнтовані на
забезпечення системного розвитку людства [49, с. 47].
Отже, адекватна діяльність фахівця (як пізнавальна, так і перетворювальна) може
здійснюватися лише з позиції загальносвітового контексту, тобто з позиції збережен-
ня органічної єдності людини зі світом, що, своєю чергою, можливо тоді, коли діяч
піднявся у своєму розвитку на третій – особистісний – рівень. Глобальні проблеми як
відображення розбалансованих взаємин людини зі світом свідчать про те, що ні вчені,
ні державні й політичні діячі ще не стоять на особистісних позиціях, тому не володіють
методологією професійної діяльності. Необхідність оволодіння такою методологією
сьогодні продиктовано, з одного боку, глобальними проблемами, а, з іншого, – відсут-
ністю фахівців, здатних мислити й діяти з позиції збереження життя на землі.
Ми запропонували механізм розвитку рефлексії в процесі побудови моделі людини,
яку, на нашу думку, може бути прийнято як особистісний ідеал. Про роль і значення
особистісного ідеалу А. Адлер сказав: „У житті й розвитку людини немає нічого, що
виконується з такою прихованістю й наполегливістю, як утвердження особистісного
ідеалу” [1, с. 104]. Сьогодні, коли в людському співтоваристві гостро відчутна відсут-
ність ідеалу, запропонована модель розвитку людських здібностей набуває фундамен-
тального значення. Навчання через модель людини й через побудову особистої НКС
є ефективним тому, що воно заздалегідь інформує учня про ті переваги, які він матиме
внаслідок розвитку власних здібностей. Процес навчання стає відкритим. Учень отри-
мує можливість свідомо зробити свій вибір. Установка на розвиток і побудову особис-
тої НКС дозволить суттєво підняти інтелектуальний і моральний потенціал людини.
Запропонована концепція розвитку діяльнісної здібності індивіда дозволяє подолати
протиріччя, що склалося у філософії, етиці, психології з приводу співвідношення інте-
лектуальних здібностей і моральних якостей фахівця. Існує думка, що інтелектуальний
потенціал фахівця не залежить від моральної позиції людини. Уважаємо, що інтелекту-
альний потенціал людини не залежить від її моральної позиції в тих сферах, де немає
безпосереднього виходу в соціальні проблеми (техніка, наука). Ситуація кардинально
змінюється, коли розумова діяльність стосується соціальних проблем. Розв’язувати
їх здатен лише фахівець, який поєднує в собі інтелектуальний потенціал (здібність до
рефлексії) і високі моральні якості. Оволодіння НКС створює інтелектуальні передумо-
ви для того, щоб діяльність фахівця мала цілісний характер, тобто не завдавала шкоди
природі, людині, суспільству. Запропонована модель розвитку людини доводить орга-
нічний взаємозв’язок її інтелектуального потенціалу з моральними якостями. Форму-
вання НКС як інтелектуального інструментарію фахівця під силу лише тому суб’єктові
діяльності, який спонукуваний інтересом свого суспільства.
Слід зазначити, що наше розуміння місії методології зазнає свідомого спротиву па-
нівного типу людини – людини маси. Вона усвідомлює, що не здатна досягти такого
рівня розумової діяльності передусім у соціальній і гуманітарній сферах. Уважаємо,
що подолання цього спротиву необхідно починати зі школи.

146