Page 10 - 4930
P. 10
Усім, хто наважиться
почати сходження
до особистісного буття,
з поклоном присвячую
Володимир Сабадуха
ПЕРЕДМОВА
Коли не можуть нападати
на думку, нападають на мислителя
Поль Валері
Шановному читачеві пропонуємо книгу, яку було розпочато в 1999 році за ініціа-
тивою й під керівництвом старшого викладача кафедри філософії Луганського маши-
нобудівного інституту (зараз Східноукраїнський національний університет імені Во-
лодимира Даля (м. Сєвєродонецьк)) Олександра Феногеновича Гречаного (15.08.1934
– 19.05.2002), який пішов із життя на піку творчого злету. Книгу було задумано як фі-
лософський посібник, мета якого – сприяти розвитку інтелекту випускників вищої
школи. Ми сподівались, що робота дасть відповідь на найважливіше питання: чому
українська пострадянська інтелектуальна й політична еліта не здатна керувати сус-
пільними процесами?
Під керівництвом О. Ф. Гречаного було написано більше ніж половину книги. Після
смерті мого Вчителя й співавтора роботу над рукописом з кількох причин було при-
пинено, і лише в серпні 2011 року я продовжив дослідження, щоб розвинути й утілити
в життя думки Вчителя, віддавши тим самим данину його пам’яті.
Проблема здібностей набула надзвичайної актуальності в СРСР ще в 60-і роки
ХХ століття. Результатом досліджень у цій галузі стала колективна монографія „Педа-
гогіка і логіка” (наук. кер. Г. П. Щедровицький), завершена в 1968 році, але опубліко-
вано її було з великим запізненням – лише в 1993. Перебудова, розпочата М. Горбачо-
вим, у черговий раз продемонструвала, що політична й інтелектуальна еліта СРСР, як
і утворених після його розпаду незалежних держав, була абсолютно не здатна до со-
ціальної творчості. Причину її неспроможності ми вбачали в методологічній безгра-
мотності діячів усіх рівнів, а причину причин – у тому, що школа, і вища зокрема, не
змогла виховати особистість, здатну до освоєння та практичного застосування мето-
дології. Як радянська, так і українська еліта в 90-і роки ХХ століття не хотіла визнати
очевидне, а саме те, що процес розвитку суспільства гальмується через відсутність у
неї здатності бути спонукуваною інтересом свого народу. На наше глибоке переко-
нання, лише формування особистісних якостей та оволодіння методологічною куль-
турою в рамках навчально-виховного процесу могло докорінно змінити ситуацію.
У теоретичному та практичному аспектах задум О. Ф. Гречаного до сьогодні не має
аналогів у філософії, психології й педагогіці. Як викладача вищої школи його безкінеч-
но хвилювала якість підготовки фахівців. Усю свою енергію й інтелектуальний потен-
9