Page 6 - 4930

СЛОВО ПЕРШОГО ЧИТАЧА

Книга, яку Ви тримаєте в руках, – багатогранна за тематикою, структурою, змістом.
Її сприйняття залежатиме від того, яку позицію обере читач. Можна сказати, що це
книга про причини деструктивної людської діяльності, про таємниці людського бут-
тя, про сутність людських здібностей і формування методологічної культури фахів-
ця, що це оригінальна концепція особистості, або праця, присвячена філософським
засадам нової, головним чином за світоглядним і психолого-педагогічним наповнен-
ням, школи. Усе це правильно, але водночас не відображає сутності головної ідеї
книги. О. Ф. Гречаний і В. О. Сабадуха піднімають проблему людських здібностей
на рівень основ соціального буття, підкреслюючи в ньому єдність матеріального й
духовного як квінтесенції особистісної самореалізації людини в сучасному світі. На
жаль, дотепер її життєдіяльність має агресивно-споживацький характер, що законо-
мірно привело людство до глобальної антропологічної катастрофи. Йому кинуто ви-
клик: або кожен змінить власні якості, власну життєву орієнтацію, вектор реалізації
здібностей, або загине.
І справді, проблема людських здібностей-якостей на початку ХХI століття набула
доленосного значення для майбутнього людства. Автори не шукають спрощених від-
повідей на виклики, а привертають увагу читача до самої канонічної сутності люди-
ни – до її особистості як третього, оптимального, з погляду повноти розвитку пси-
ходуховних сил, рівня діяльнісної реалізації її багатогранних здібностей і талантів.
У будь-якому разі в книзі запропоновано шлях переосмислення тієї парадигми буття,
у рамках якої сьогодні живе людина. Автори доходять, здавалося б, суперечливого
висновку: з одного боку, ми живемо в умовах гуманістичної парадигми, яка в кожній
людині бачить особистість, а, з іншого, – ця парадигма за основними її складниками
є знеособленою. І все ж у цьому висновку немає протиріччя. Сучасні соціогумані-
тарні науки розвиваються в рамках концепту „кожна людина – особистість”, який
почав складатися в епоху Просвітництва й остаточно сформувався під час Великої
французької революції. Світоглядне утвердження цього концепту автори пов’язують
із пануванням людини маси, тобто людини посереднього рівня розвитку здібностей,
яка, не завжди усвідомлюючи власну духовну неповноцінність, усіх без винятку про-
голосила особистостями, знищивши в такий спосіб соціокультурний ідеал.

5