Page 14 - 4921

зменшаться. Так от, якщо піддати такому ж аналізу інші способи використання нафти, включаючи
будівлі, промисловість, виробництво їжі і т.п., то виявиться, що з 28 млн. барелів на день, які, за
прогнозами уряду, будуть споживатися в 2025-му році, можна відмовитися приблизно від 8 млн. завдяки
ефективному використанню, а ще 7 млн. можна заощадити в ході зміни парку автомобілів, за середньою
вартістю $ 12 / барель, замість $ 26 на покупку нафти. І ще як мінімум 6 млн. можна з вигодою замінити
паливом з целюлозного етанолу та біодизелю, не зазіхаючи при цьому на запаси води або землі під
потреби сільського господарства.
Можна заощадити величезну кількість бензину, приблизно половину від передбачуваної потреби,
при витратах раз в 8 менших. Ось декілька простих рішень, як замінити значну частину нафти. Настільки
значну, що після врахування прогнозу обсягу внутрішнього споживання в уже наявних сферах, що
залишилася зовсім мала потреба. Але і з цим залишком можна впоратися, способів тут більш ніж
достатньо. Можна, звичайно, вкласти побільше в збільшення продуктивності. Можливо, варто зважитися
витратити $ 26, а не $ 12 на збільшення продуктивності. Або почекати, і освоїти другу половину пізніше.
Ми можемо забезпечити цей малий обсяг, продовжуючи імпортувати канадську і мексиканську нафту,
або етанол, який бразильці з радістю нам продадуть. Але вони швидше стануть продавати його Японії та
Китаю, оскільки там немає наших тарифних бар'єрів, що захищають виробників зерна.
Або ж можна використовувати заощаджений бензин на те, щоб покрити цю різницю. А якщо
використовувати його як водень - а це і вигідніше і економічніше - то навіть вітчизняна нафта стане
непотрібна. І це все без врахування того, що, наприклад, на вільній землі в далекій Дакоті, можна з
вигодою виробляти вітряну енергію в обсязі, достатньому для всього парку автомобілів США. Рішень
багато. І ми досить вільні у виборі засобів і часу. Для швидкого і гарантованого втілення цих планів у
життя уряд може вибрати чимало шляхів. Наприклад, комбінацією пільг і мит в межах одного класу
автомобілів можна підняти ціни на неекономічні машини і одночасно виплачувати компенсацію за
купівлю економічної моделі. Компенсація не відноситься до випадку переходу в інший клас автомобіля,
а до економічності моделей тільки всередині даного класу з урахуванням економії палива протягом всіх
14 років терміну експлуатації, а не тільки перших двох або трьох.
Різноманітність моделей на ринку різко збільшиться, і, по суті, збільшить дохід виробників
автомобілів. Мені хочеться вирішити питання браку доступних особистих засобів пересування в США
шляхом того, щоб сім'я з низьким доходом могла купити економну, надійну нову машину з гарантією, на
яку в неї сьогодні не вистачає засобів. І при фінансуванні кожної машини відправляти на металобрухт
один драндулет, бажано найбільш екологічно небезпечний. Для автомобільної промисловості – це новий
ринок з мільйоном машин в рік і з клієнтами, яких у неї ніколи не було б при іншому розкладі, при якому
вони не кредитоспроможні і не можуть дозволити собі нову машину. А автопромисловість отримає дохід
з кожної одиниці. Виявляється, що якщо на афроамериканські і білі сім'ї доводилася б рівна кількість
автомобілів, то різниця у рівні безробіття скоротилася б приблизно наполовину за рахунок надання
кращого доступу до робочих місць. Виходить, що це ще й величезний соціальний плюс.
Місцеві держоргани купують сотні тисяч машин на рік. Ці закупівлі можна робити направлено,
з'єднавши сукупний попит з метою швидкого виведення на ринок дуже економічних машин. Можна
навіть створити «пряник» типу фонду X-prize, заради якого варто було б ще більше напружитися.
Наприклад, приз в 1 мільярд доларів для першого в США автовиробника, який продасть 200 000
сучасних машин, типу тих, що я показував раніше. Сьогодні авіакомпанії зі стажем не можуть собі
дозволити купити економічніші нові літаки, гостро необхідні їм для зниження витрат на паливо. Але
якщо ми хотіли б виправити ситуацію, то і тут можна вирішити проблему фінансуванням.
А неефективні старі літаки в той же час відправити на переробку, так, щоб продовження їх
експлуатації стало неможливим, адже вони розтратять більше нафти і загальмують впровадження нових
економічних літаків. Неекономічні літаки принесуть суспільству більше користі на переробці, ніж в
13