Page 90 - 4913

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З КОНТРАГЕНТАМИ
(ДЕБІТОРАМИ І КРЕДИТОРАМИ)
План
1. Методика аудиту зобов’язань та дебіторської заборгованості.
2. Аудит дебіторської заборгованості за товари, роботи послуги
3. Аудит дебіторської заборгованості за розрахунками
4. Аудит зобов’язань перед банками.
5. Аудит розрахунків з постачальника та підрядниками.
Ключові слова та поняття: фінансові звіти, концептуальна основа фінансової
звітності, аудиторський висновок, модифікація висновку незалежного аудитора,
аудиторська думка, елементи аудиторського висновку, дата аудиторського висновку,
завдання з огляду.
Рекомендована література: 1 [ст. 276-290, 330-353], 2 [ст. 86-91], 3, 4 [ст. 250-
260], 5, 6 [ст. 311-324, 443-452], 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16.

Зміст лекції
1. Методика аудиту зобов’язань та дебіторської заборгованості
У процесі господарської діяльності підприємство вступає в різні розрахункові
відносини з постачальниками, покупцями, банками, своїми філіями, дочірніми
(залежними) суспільствами, працівниками, бюджетом й позабюджетними капіталами,
інвесторами й ін. Підприємство здійснює розрахунки як у безготівковому порядку, так і
з використанням наявних коштів, векселів, взаємозаліків, а також шляхом прямого
обміну продукції і товарів (бартеру). Розмаїтість учасників розрахункових відносин і
форм розрахунків між ними створює передумови для порушень і зловживань при
здійсненні розрахункових операцій і тому вимагає постійного контролю за їх
проведенням і відображенням в обліку. Правильність організації розрахункових
операцій забезпечує високу оборотність засобів підприємства, зміцнення договірної і
розрахункової дисципліни, поліпшення його фінансового стану.
Мета аудиту розрахункових операцій - оцінка правильності організації обліку
розрахунків на підприємстві, підтвердження законності утвореної дебіторської і
кредиторської заборгованості, її вірогідність та реальність погашення.
Перевірку стану розрахунків рекомендовано починати із з'ясування
відповідності даних регістрів по обліку розрахунків рахункам Головної книги. Потім
здійснюють інвентаризація розрахунків чи аналіз матеріалів інвентаризації, якщо вони
здійснювалися до моменту перевірки. При цьому потрібно встановити, чи немає
пропуску термінів задавнення позову по розрахунках з дебіторами і кредиторами,
причини та винних осіб у пропуску таких термінів; тотожність розрахунків з банками,
підрозділами підприємства, бюджетом і позабюджетними капіталами; правильність і
обґрунтованість списання сумнівних боргів, а також сум інших заборгованостей;
правильність й обґрунтованість сум, що числяться на балансі, заборгованості по
нестачах та міри, прийняті до їх стягнення; вірогідність пред'явлених до дебіторів
претензій, підтвердження претензій договірними зобов'язаннями, пред'явлення позовів
на стягнення цих заборгованостей у судовому порядку й ін.
Вивчення матеріалів інвентаризації розрахунків дозволить аудитору зосередити
увагу на ретельній перевірці тих розрахункових операцій, де виявлена відсутність
внутрішнього контролю, розбіжності, помилки, сумнів у законності чи реальності
операцій.
При перевірці розрахунків застосовуються прийоми фактичного і
документального контролю, аналітичні процедури, логічний аналіз, а також усні
опитування посадових осіб по окремих питаннях даного розділу аудиторської

90