Page 132 - 4902
P. 132

жавний і суспільний контроль у соціальній сфері тощо.
                  При здійсненні економічних реформ держава повинна оцінювати
            їх наслідки для всього населення. Щоб визначити ефективність со-

            ціальної політики, використовуються різні індикатори. Так, найваж-
            ливіший міжнародний індикатор – якості життя, що визначається че-
            рез індекс розвитку людського потенціалу, який в свою чергу розра-
            ховується на основі трьох показників:
                  –  очікуваної тривалості життя;
                  –  рівня освіти;

                  –  рівня життя, що вимірюється на базі реального ВВП на душу
            населення.
                  В  Україні  використовують  такі  індикатори  соціальної  сфери,
            що відображають ефективність соціальної політики:

                  –  показники  рівня  життя  (коефіцієнт  диференціації  прибутків,
            індекс концентрації прибутків населення (індекс Джинні), поріг бід-
            ності та багатства, ступінь задоволення потреб, структура прибутків
            і витрат і т. ін.);
                  –  мінімальні  державні  стандарти  (прожитковий  мінімум,  міні-
            мальна заробітна плата і т. д.);
                  –  соціально-демографічні показники (тривалість життя, динамі-

            ка захворюваності, народжуваності, смертності);
                  –  показники економічної активності населення (співвідношення
            зайнятих  у  різних  секторах  економіки,  рівень  зайнятості  та  безро-
            біття,  самозайнятість,  міграція  населення  та  її  причини,  міграція

            інтелектуалів);
                  –  показники соціальної напруженості (участь у політичних захо-
            дах, страйках, поріг безробіття, динаміка злочинності, корупція і т. д.);
                  –  показники  розвитку  соціальної  сфери  (рівень  бюджетної  за-
            безпеченості регіону, частка державних і комерційних структур, по-
            забюджетні  соціальні  фонди,  співвідношення  платних,  пільгових  і

            безкоштовних послуг і т. д.);
                  –  частка витрат на екологію у ВВП.
                  Загалом, на державу покладається завдання забезпечення права
            людини на відповідний стандарт добробуту і належного життя, тобто
            реалізацію політики соціального захисту.

                  Виразити  в  кількісних  показниках  межі  цієї  політики  досить
            складно. Держава, приймаючи на себе значну частину відповідально-
            сті за дотримання прав людини на гідне життя, здійснює перерозпо-
            діл доходів, втручається в процес ціноутворення, переймається проб-
            лемами  зайнятості,  формує  систему  соціальної  допомоги  та  со-
            ціального страхування тощо. Всі ці заходи держави з досить значною



                                                            .
   127   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137