Page 129 - 4902
P. 129
громадян і суспільства загалом.
Значення соціальної політики визначається її впливом на процеси
відтворення робочої сили, підвищення продуктивності праці, освіт-
нього і кваліфікаційного рівня трудових ресурсів, на рівень науково-
технічного розвитку продуктивних сил, на культурне і духовне життя
суспільства. Соціальна політика, спрямована на поліпшення умов
праці й побуту, розвиток фізкультури і спорту, забезпечує зниження
захворюваності й тим самим відчутно впливає на скорочення еконо-
мічних втрат у виробництві. У результаті розвитку таких систем со-
ціальної сфери як громадське харчування, дошкільна освіта,
звільняється частина населення зі сфери домашнього господарства,
підвищується зайнятість у суспільному виробництві. Наука й наукове
забезпечення, визначальні перспективи економічного розвитку країни
в епоху НТП, також є частиною соціальної сфери, а їхній розвиток і
ефективність регулюються в межах соціальної політики.
Соціальна сфера не тільки регулює процеси зайнятості населен-
ня, а й забезпечує роботою мільйони людей у країні. Такі галузі со-
ціального комплексу як охорона здоров’я, освіта, торгівля, житлово-
комунальне господарство й інші забезпечують робочими місцями до
20 % економічно активного населення, а в економічно розвинутих
країнах у сфері послуг зайнято до 70 % всіх працівників. Якість со-
ціальної сфери важлива не тільки завдяки її величезному впливу на
економіку, головне її призначення – задоволення матеріальних,
культурних і духовних потреб, формування всебічно й гармонійно
розвинених членів суспільства. Це і є стратегічна, вища мета роз-
витку будь-якої цивілізованої держави з розвиненим громадянським
суспільством.
Отож, основними завданнями соціальної політики держави є:
– гармонізація суспільних відносин, узгодження інтересів і
потреб окремих груп населення з довготривалими інтересами су-
спільства, стабілізація суспільно-політичної системи;
– створення умов для підвищення матеріального добробуту гро-
мадян, формування економічних стимулів для участі у суспільному
виробництві, забезпечення рівності соціальних можливостей для до-
сягнення нормального рівня життя;
– забезпечення соціального захисту всіх громадян та їх основ-
них гарантованих державою соціально-економічних прав, у тому чи-
слі підтримка малозабезпечених і незахищених груп населення;
– забезпечення раціональної зайнятості громадян;
– зниження рівня криміналізації в суспільстві;
– розвиток галузей соціального комплексу – освіта, охорона
.