Page 130 - 4902

здоров’я, наука, культура, житлово-комунальне господарство і т. ін.;
– забезпечення екологічної стабільності країни.
Соціальна політика – найважливіша сфера діяльності будь-якої

держави, і в цій сфері нагромаджено значний досвід. Сучасні моделі
соціальної політики відрізняються в основному ступенем втручання
держави в соціально-економічну сферу життя суспільства та рівнем
соціальної захищеності громадян, забезпеченості свободи соціально-
го вибору в різних верств населення та впливу соціальних процесів
на економічний розвиток країни.

Найбільше нам знайома патерналістська соціалістична модель,
основні характеристики якої – усебічна відповідальність держави за
соціально-економічне становище своїх громадян, державна моно-
полія в галузі виробництва, розподіл суспільних товарів і послуг,

необхідних населенню, виховання почуття соціальної захищеності,
соціальної стабільності, лояльності громадян до своєї держави. При
всіх позитивних якостях ця система, володіючи низькою економіч-
ною ефективністю, не в змозі забезпечити високий рівень добробуту
всіх громадян, тому для неї також характерна система соціальних
пільг і привілеїв для бюрократичної еліти і низький рівень забезпече-
ності й ліміт соціальних благ для основної маси населення. За цієї

моделі також спостерігається дуже висока залежність індивіда від
держави: формується ідеологія «утриманства», втрачається ініціати-
ва, і в підсумку – обмежується соціальна свобода. Повільний розви-
ток ринкових відносин у соціальній сфері зумовлює слабку зацікав-

леність у результатах праці її працівників, низьку орієнтацію на спо-
живача та практичну відсутність захисту його прав. Методи со-
ціальної політики досить різноманітні – від адміністративних, еконо-
мічних і до прямого насильства.
Шведська модель соціальної політики характеризується дуже
великою відповідальністю й високим рівнем регулювання державою

соціальної сфери. Іноді її називають «шведський соціалізм». Вона за-
безпечує високий ступінь соціальної захищеності громадян, але че-
рез властиву для всіх надзвичайно централізованих систем уніфіка-
цію в соціальній сфері, надмірну обмеженість свободи вибору для
споживачів не користується популярністю, оскільки це розцінюється

як істотні вади в системі західної демократії. Для шведської моделі
характерний високий податковий тиск на підприємництво й населен-
ня, що також не особливо привабливо для інших країн.
Модель «держави добробуту» – типово ринкова модель з висо-
ким рівнем регулювання соціальної сфери. Держава, маючи за
пріоритет ринкову економіку, бере на себе функцію забезпечення со-

.