Page 134 - 4902

тично інформують населення про рівень та динаміку цін на споживчі
товари. Через власні закупки товарів і послуг держава може регулю-
вати попит на них та їх пропозицію, а отже і рівень ціни, а також

прямо впливати на ціну. Так, у США державою регулюється від 5 до
10 % цін, а в Японії – до 20 % усіх цін.
Застосовуючи відповідні закони, держава бореться проти укла-
дання угод, що підвищують загальний рівень цін в країні. Тим самим
вона не лише протидіє інфляції, але й перешкоджає монополістично-
му контролю над ціноутворенням, стимулює ринкову конкуренцію.

У рамках виділеного нами першого напрямку соціальної політики
держави використовуються й такі заходи як індексація доходів на-
селення та застосування дотацій і компенсацій. Спільним для них є
те, що вони виступають як форма державного захисту населення від

соціально болючих наслідків інфляції. Всебічна система індексації
сформувалась у 60-70 роки минулого століття у більшості країн Захід-
ної Європи. Здійснюється вона в основному на загальнодержавному
рівні для підтримки нормальних умов життя осіб з фіксованими дохо-
дами (зайняті у господарській діяльності працівники розв’язують ці
проблеми в рамках фірм при перегляді колективних договорів).
У випадку, коли приріст цін на «споживчий кошик» за певний

період перевищує визначену заздалегідь величину, то починає
спрацьовувати механізм індексації. Він передбачає відповідне зро-
стання зарплати та інших видів грошових доходів населення. У різ-
них країнах існують різні умови індексації. Так, у Бельгії та Люксем-

бурзі індексація здійснюється при зростанні цін більше, ніж на 2 %.
У Греції рівень доходів, що підлягають індексації, переглядається
кожні 4 місяці. У Франції індексація мінімальної міжпрофесійної га-
рантованої ставки відбувається раз у рік, якщо індекс цін перевищив
2 %. В Україні ці заходи здійснюються шляхом внесення урядом
поправок до держбюджету.

Ще одним засобом загальносоціального характеру є застосуван-
ня державою цільових компенсаційних виплат. У даному випадку
враховуються інтереси осіб, які не мають достатніх джерел грошово-
го доходу. Тому в умовах інфляції їх матеріальне становище захи-
щається державою саме через згадані виплати (виплати на відшкоду-

вання витрат на житло, комунальні послуги тощо).
2. Другий напрям соціальної політики держави стосується тих
верств населення, які через незалежні від них причини не можуть са-
мі собі допомогти.
Можна виділити три категорії таких людей. До першої відно-
сяться ті, хто вже не може своєю працею забезпечити собі належний

.