Page 135 - 4902
P. 135

дохід (пенсіонери, інваліди та ін.) До другої – ті, що тимчасово з не-
             залежних від них причин залишились без засобів існування (втрата
             утриманця, тимчасова втрата працездатності через хворобу, безробі-

             тні та ін.) До третьої – ті, хто ще не може працювати (діти, підлітки,
             учні, студенти тощо). Відповідно до цього поділу, держава в законо-
             давчому порядку встановлює основні соціальні гарантії та механізми
             надання соціальної підтримки.
                   У системі соціального захисту двох перших категорій найважли-
             вішим  елементом  виступає  соціальне  страхування,  до  складу  якого

             входять  пенсійне,  медичне  страхування,  страхування  від  нещасних
             випадків на виробництві, страхування від безробіття і т. п. Для фі-
             нансування пенсій та інших соціальних виплат держава встановлює
             соціальні податки з підприємств та осіб найманої праці. У США, ска-

             жімо, податок у пенсійний фонд у розмірі 7,5 % стягується з перших
             48 тис. дол. доходу на рік. При перевищенні цього заробітку, різко
             зростають  і  виплати  в  даний  фонд.  У  Японії  платежі  на  соціальне
             страхування становлять 7 % середньої зарплати робітника.
                   Виплати з втрати працездатності встановлюються для осіб віком
             до  65  років  при  захворюванні  або  нещасному  випадку.  Право  на
             отримання їх стосується людей, що сплатили певну суму страхових

             внесків і мають стаж роботи не менше ніж 5 років. Іншим джерелом
             цих виплат є податок з працедавців, обсяг якого розраховують у від-
             сотках від фонду заробітної плати.
                   Виплати  з  втрати  утриманця  надають  членам  сім’ї,  які  були  на

             утриманні померлого, за умови, що він має право на пенсію за старістю.
                   Суттєвою за своїм значенням є форма страхування з безробіття.
             Розмір виплати з безробіття із страхових фондів залежить, по-перше,
             від  специфічних  умов  кожної  країни,  по-друге,  від  тривалості  пе-
             ріоду безробіття. У першому випадку до уваги береться період зай-
             нятості, трудовий стаж, фізична придатність до праці, термін надан-

             ня допомоги та ін. Так, у Німеччині трудовий стаж має становити не
             менше 6 місяців зайнятості протягом трьох років і не менше 10 тиж-
             нів впродовж останнього року перед звільненням з роботи. У Фран-
             ції такою умовою є робота протягом 150 днів за рік і 91 день страху-
             вання. В Англії беруть до уваги лише виплата внесків до страхового

             фонду: впродовж року їх повинно бути 26.
                   У другому випадку найбільші суми виплат (від 50 до 70 % сере-
             дньої зарплати) виплачуються у перші місяці безробіття, а надалі во-
             ни зменшуються. У середньому розмірі цих виплат складають приб-
             лизно половину заробітної плати працівника.
                   Важливою  ланкою  соціального  захисту,  пов’язаною  з  безро-



                                                             .
   130   131   132   133   134   135   136   137   138   139   140