Page 128 - 4902
P. 128

параметрів соціальної безпеки на основі застосування методів науко-
            во обґрунтованого планування і прогнозування соціально-економіч-
            ної ситуації загалом та її окремих аспектів;

                  –  реалізація заходів щодо гарантування соціальної безпеки.
                  Вочевидь, безперервне поновлення такої діяльності, у свою чер-
            гу,  потребує  відтворення:  ресурсної  бази  гарантування  соціальної
            безпеки;  системи  умов  конструктивного  забезпечення  безпеки,  що
            охоплює організаційно-управлінські, політичні, зовнішньоекономіч-
            ні,  правові,  ідеологічні,  культурні  аспекти;  системи  взаємозв’язків

            між усіма компонентами системи забезпечення безпеки в межах со-
            ціально-економічних та організаційно-економічних взаємин.
                  Отже,  слід  констатувати,  що  забезпечення  соціальної  безпеки
            перетворюється у визначальний комплекс заходів, спрямованих на:

                  –  запобігання  спектру  соціально-економічних  загроз  з  погляду
            стану, поведінки та настроїв населення (врахування таких);
                  –  інтенсивне  формування  середнього  класу  як  гаранта  су-
            спільної стабільності на ґрунті розширення адаптаційних можливо-
            стей населення;
                  –  усебічну підтримку сім’ї як визначального соціального інсти-
            туту;

                  –  державний  протекторат  прожиткового  мінімуму,  який  би  за-
            безпечував громадянам споживання на рівні простого відтворення;
                  –  державні  гарантії  мінімальних  заробітної  плати,  пенсій,  вип-
            лат і забезпечення умов їхнього зростання, посилення тенденцій са-

            мозабезпечення громадянами високої соціальної мобільності висхід-
            ного характеру.

                  7.2.  Соціальна  політика  держави  як  засіб  гарантування  ре-
            алізації соціального механізму економічної безпеки


                  Будь-яка політика за своєю природою, спрямованістю, способа-
            ми реалізації – соціальна.
                  Соціальна  політика  –  це,  по-перше,  форма  політики  як  певне
            взаємовідношення соціальних груп (класів). По-друге, це діяльність
            держави щодо створення і регулювання соціально-економічних умов

            життя суспільства з метою підвищення добробуту його членів, міні-
            мізації негативних явищ функціонування ринкових процесів, забез-
            печення соціальної справедливості.
                  Соціальна політика – чи не найважливіший напрям державного
            регулювання  економіки,  частина  внутрішньої  політики  держави,
            спрямованої на забезпечення добробуту й усебічного розвитку його



                                                            .
   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133