Page 81 - 4898
P. 81

Дискусія  –  метод  групового  обговорення  проблеми  з  метою  з’ясування  істини  шляхом  зіставлення  різних
         думок.
               Диспут – вільний, жвавий обмін думками, колективне обговорення питань, що хвилюють його учасників.
               Дистанційне  навчання  (ДН)  –  сучасна  освітня  технологія  з  використанням  засобів  передачі  навчально-
         методичної  інформації  на  відстань  (телефони,  телебачення,  радіо,  модемний  та  супутниковий  зв’язок,  комп’ютери,
         аудіовізуальні засоби навчання та ін). Технологія ДН сприяє зростанню ефективності навчального процесу, активізації
         учнів,  підвищенню  інтересу  до  навчання,  можливості  використання  унікального  досвіду  видатних  педагогів  різних
         країн, збагаченню вітчизняних освітніх технологій, формуванню більш гнучкої системи освітніх курсів та дисциплін,
         більш якісному контролю знань учнів та ін.
               Дисципліна – свідоме дотримання студентами правил і норм поведінки, чітке й організоване виконання ними
         своїх обов’язків, підпорядкування громадським інтересам.
               Диференціація  в  освіті  –  процес  та  результат  створення  відмінностей  між  частинами  освітньої  системи
         /підсистем.
               Ділова гра – діалог на професійному рівні, в якому відбуваються зіткнення різних думок, пропозицій, взаємна
         критика гіпотез, їх обґрунтування, що приводить до появи нових знань і уявлень.
               Дія  –  одиниця  діяльності,  що  не  розкладається  на  більш  прості,  в  наслідок  якої  досягається  конкретна
         усвідомлена мета.
               Діяльність  (діяльність  людини)  –  динамічна  система  взаємодій  людини  із  навколишнім  світом,  в  яких  вона
         досягає свідомо поставлених цілей, що з’являються внаслідок виникнення у неї певних потреб. У процесі діяльності
         людина виступає як суб’єкт діяльності, а її дії спрямовані на зміни об’єкта діяльності.
               Докторант  –  особа,  зарахована  або  прикріплена  до  вищого  навчального  закладу  (наукової  установи)  для
         здобуття ступеня доктора наук.
               Екологічне  виховання  –  систематична  педагогічна  діяльність,  спрямована  на  розвиток  у  людини  культури
         взаємодії з природою.
               Електронна книга – навчальний засіб для читання книг, виконаних в електронному вигляді, сторінки якого
         відображаються  на  екрані  дисплея;  сукупність  комп’ютерних  файлів,  об’єднаних  в  єдину  оболонку,  що  дає  змогу
         користувачу ознайомитися з певною інформацію.
               Естетична культура – сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного
         сприймання  явищ  дійсності,  творів  мистецтва,  потреба  вносити  прекрасне  в  оточуючий  світ,  оберігати  природну
         красу.
               Естетична  свідомість  –  форма  суспільної  свідомості,  яка  є  художньо-емоційним  освоєнням  дійсності  через
         естетичні сприйняття, почуття, судження, смаки, ідеали і виражається в естетичних поглядах та мистецькій творчості.
               Естетичне  виховання  –  педагогічна  діяльність,  спрямована  на  формування  здатності  сприймати  і
         перетворювати дійсність за законами краси.
               Ефективність  виховання  –  співвідношення  між  метою  виховання  і  результатами,  досягнутими  у  процесі
         формування особистості, соціальних груп.
               Європейська  кредитна  трансферно-накопичувальна  система  (ЄКТС)  –  система  трансферу  і  накопичення
         кредитів,  що  використовується  в  Європейському  просторі  вищої  освіти  з  метою  надання,  визнання,  підтвердження
         кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується
         на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів
         навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.
                Закономірності  виховання  –  стійкі,  повторювані,  об’єктивно  існуючі  зв’язки  у  вихованні,  реалізація  яких
         сприяє ефективному розвитку особистості.
               Закономірності навчання – стійкі педагогічні явища, які базуються на повторюваності фактів, навчальних дій
         і є теоретичною основою принципів навчання.
               Засновник  вищого  навчального  закладу  –  органи  державної  влади  від  імені  держави,  відповідна  рада  від
         імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано
         ВНЗ.  Права  засновника,  передбачені  Законом  «Про  вищу  освіту»,  набуваються  також  на  підставах,  передбачених
         цивільним законодавством.
               Здатність – властивість індивіда здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином; у
         тому  числі  психічний  та  фізичний  стан  індивіда,  в  якому  він  спроможний  виконувати  певний  вид  продуктивної
         діяльності.
               Здібність – природний нахил до чого-небудь, талант; у тому числі особливості індивіда, що є суб’єктивними
         умовами  успішного  здійснення  певного  виду  продуктивної  діяльності.  Здібності  пов’язані  із  загальною
         орієнтованістю особи, з її нахилом до тієї чи іншої діяльності.
               Здобувачі  вищої  освіти  –  особи,  які  навчаються  у  ВНЗ  на  певному  рівні  вищої  освіти  з  метою  здобуття
         відповідного ступеня і кваліфікації.
               Зміст вищої освіти – обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, у вигляді
         компетенцій,  що  має  бути  сформована  в  процесі  навчання  з  урахуванням  перспектив  розвитку  суспільства,  науки,
         техніки, технології, культури та мистецтва.
               Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість
         здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. Зміст навчання поділяється на:
               -  нормативну  частину  змісту  навчання  –  обов’язковий  для  засвоєння  зміст  навчання,  сформований
         відповідно  до  вимог  освітньо-кваліфікаційної  характеристики  як  змістові  модулі  із  зазначенням  їх  обсягу  й  рівня
         засвоєння, а також форм державної атестації;



                                                            81
   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86