Page 84 - 4898

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на
відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть
розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість
кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності),
якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.
Освітній рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості
інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-
кваліфікаційному рівню;
Освітні рівні:
- Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної
рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки,
спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань,
що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності.
- Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної
рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для
успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.
- Другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки
кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за
обраною спеціальністю/спеціалізацією, загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших
компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня
професійної діяльності.
- Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної
рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей,
достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-
інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного
наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
- Науковий рівень вищої освіти відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій
і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи,
створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або
прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.
Освітньо-професійний ступінь вищої освіти – передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої
(освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного
ступеня вищої освіти:
- Молодший бакалавр – освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому
циклі) вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем
вищої освіти освітньої-професійної програми, обсяг якої становить 90–120 кредитів ЄКТС. Особа має право здобувати
ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
- Бакалавр – освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується вищим
навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми,
обсяг якої становить 180–240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра
на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом.Особа має право здобувати ступінь
бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
- Магістр – освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим
навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми.
Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-
професійної програми підготовки магістра становить 90–120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120
кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту
обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня
бакалавра. Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі
повної загальної середньої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання
здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 300–360 кредитів ЄКТС.
- Доктор філософії – освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої
освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою вищого
навчального закладу або наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної
освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді. Особа має право
здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі). Особи, які професійно здійснюють
наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати
ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного
виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої
складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30–60 кредитів ЄКТС. Наукові
установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за власною освітньо-науковою програмою згідно з
отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність. Наукові установи можуть також здійснювати підготовку
докторів філософії за освітньо-науковою програмою, узгодженою з вищим навчальним закладом. У такому разі
наукова складова такої програми здійснюється у науковій установі, а освітня складова – у ВНЗ.

84