Page 86 - 4898

діяльності фахівця, виробничих функцій та типових складових структури професійної діяльності таких, що
задовольняють вимоги сфери праці до спеціальності.
Спеціалізація за спеціальністю – категорія, що характеризує відмінності окремих задач діяльності фахівця за
ознаками різниці засобів або/та продуктів, або/та умов діяльності в межах спеціальності. Спеціалізація пов’язана як із
необхідною галуззю знань, використовуваними інструментами чи устаткуванням, так і з продукцією, яка
виробляється, або надаваними послугами і відповідає певною мірою деталізованому колу професійних завдань та
обов’язків.
Стандарти вищої освіти /система стандартів вищої освіти – сукупність норм, що визначають зміст вищої
освіти, зміст навчання, засоби діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання. Стандарти вищої
освіти є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм здобуття вищої
освіти. Відповідність освітніх послуг стандартам вищої освіти визначає якість освітньої та наукової діяльності вищих
навчальних закладів. Систему стандартів вищої освіти складають державний стандарт вищої освіти, галузеві
стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти ВНЗ.
Слухач – особа, яка навчається на підготовчому відділенні вищого навчального закладу, або особа, яка отримує
додаткові чи окремі освітні послуги, у тому числі за програмами післядипломної освіти.
Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного,
матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу і наукової
установи.
Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних
закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.
Студент – особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого
бакалавра, бакалавра чи магістра.
Суб’єкт педагогічної діяльності – люди чи група людей, які здійснюють цю діяльність, тобто до суб’єктів
такої діяльності відносяться педагоги чи групи людей, які організовують і керують згаданою діяльністю, а також
соціальне середовище, у якому здійснюється педагогічна діяльність.
Тест – стандартизована психодіагностична методика, яка призначена для встановлення кількісних і якісних
індивідуально-психологічних відмінностей. У психологічній діагностиці – стандартизований, часто обмежений у часі
екзамен.
Тести критеріально-орієнтовані – типи тестів, що призначені для визначення рівня індивідуальних досягнень
щодо певного критерію на основі логіко-функціонального аналізу змісту завдань. Як критерій (або об’єктивний
еталон), звичайно, розглядаються конкретні знання, уміння, навички, що необхідні для успішного виконання тієї чи
іншої задачі діяльності.
Тест ситуаційний – критеріально-орієнтований тест досягнень, який складається з цілеспрямованого набору
тестових завдань, призначених для оцінювання рівня сформованості знань щодо орієнтовних основ дій, які є
адекватними діяльності вирішення проблемних ситуацій, що властиві майбутній діяльності (соціальній, виробничій)
випускників ВНЗ.
Технологія навчання – сукупність форм, методів, прийомів та засобів передавання соціального та/або
професійного досвіду у процесі навчання.
Технологія освіти – процес та результат створення/проектування адекватної потребам і можливостям особи та
суспільства системи соціалізації, особистісного та професійного розвитку людини в закладі освіти, щоскладається із
спеціальним чином сконструйованих відповідно до заданої мети методологічних, дидактичних, психологічних,
інтелектуальних, інформаційних та практичних дій, операцій, прийомів, кроків, які гарантують досягнення цілей, що
визначені учасниками освітянського процесу, та свободу їх усвідомленого вибору.
Університет – багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний,
педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний,
юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) ВНЗ, що провадить інноваційну
освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні
та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру
навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-
просвітницьку діяльність.
Факультет – структурний підрозділ ВНЗ, що об’єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в
державних і комунальних вищих навчальних закладах у сукупності забезпечують підготовку не менше 200 здобувачів
вищої освіти денної форми навчання (крім факультетів вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних
закладів із специфічними умовами навчання), вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, вищих
навчальних закладів культури та мистецтва).
Філія – територіально відокремлений структурний підрозділ вищого навчального закладу, що утворюється з
метою задоволення потреб регіонального ринку праці у відповідних фахівцях та наближення місця навчання
здобувачів вищої освіти до їх місця проживання. Філія не є юридичною особою і діє на підставі затвердженого вищим
навчальним закладом положення та відповідно до отриманої ліцензії на провадження освітньої діяльності.
Якість вищої освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її
компетентність відповідно до стандартів вищої освіти. Якість вищої освіти випускників вищого навчального закладу
також відображає здатність: задовольняти відповідно до соціальних норм суспільні вимоги до виконання майбутніх
соціально-професійних ролей; відповідати за свої соціально важливі рішення; задовольняти прагнення соціального
статусу та престижу.

86