Page 15 - 4897
P. 15

- Самокритичність. Не жалітися на тих, кого навчаєш.
               - Уміти слухати та поважати співрозмовника.
               - Тактовність. Взаємність у спілкуванні.
               - Динаміка, розвиток, ініціативність у спілкуванні.
               - Уникати моралізму та негативних установок спілкування.
               - Виключати «голу» критику.
               - Вчасно похвалити чи пожурити.
                «Не бійтесь бути ласкавими. Частіше посміхатись, схвалювати,
         заохочувати  (В.Сухомлинський).
               Майстерність  спілкування.  Особливе  місце  в  педагогічній
         техніці  посідає  мова  педагога,  яка  має  бути  докладною,  ясною,
         образною і водночас – конкретною і змістовною. Володіння мовою – це
         велике  мистецтво.  Техніку  мови  педагога  можна  підсилювати  за
         допомогою  правильного  дихання,  поставлення  голосу,  дикції  та
         ритміки.  Класичним  прикладом  цього  є  досвід  А.  Макаренка.  Усім
         відомі  його  слова:  «Я  став  справжнім  майстром  тільки  тоді,  коли
         навчився говорити «Іди сюди» з 15-20 відтінками, коли навчився давати
         20 нюансів на обличчі, у постаті й у голосі. І тоді я не боявся, що хтось
         до  мене  не  підійде  або  не  почує  того,  що  треба».  Він  уважав,  що
         педагог повинен так спілкуватися, щоб вихованці відчули в його словах
         волю, культуру, особистість.
               Вислів  «мовлення  викладача»  здебільшого  вживають,  коли
         говорять про усне мовлення (на відміну від письмового в педагогічній
         діяльності). Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння,
         так і результат цього процесу – усні вирази.
               Мовлення викладача реалізується у двох різновидах − у монолозі
         (монологічне мовлення) і в діалозі (діалогічне мовлення).
               Монологічне  мовлення.  Форми  цього  мовлення  різноманітні:
         наукова  лекція,  коментар,  пояснення  (правил,  законів,  термінів  тощо),
         розгорнуті  оцінні  судження  (мотивація  оцінки  знань,  поведінки,
         позааудиторної діяльності студентів).
               Діалогічне  мовлення  викладача  широко  представлене  в  різного
         роду видах спілкування зі студентами (заліки, іспити, практичні заняття,
         консультації тощо), що будуються у вигляді запитань і відповідей.
               Діалогове спілкування можна здійснити за таких умов:
               - викладач вступає в контакт зі студентами не як «законодавець»,
         а  як  співрозмовник,  що  хоче  поділитися  з  ними  своїми  знаннями,
         досвідом;
               - викладач не лише визнає право студента на власні судження, а й
         зацікавлений у них;
               -  матеріал  лекцій  будується  за  принципом  обговорення  шляхів

                                           15
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20