Page 13 - 4897
P. 13
спотворює вимову, чіткозвучність);
- уникати монотонного мовлення, яке з’являється при
«розтягуванні» мовлення;
- не ковтати в словах останніх складів та не допускати
інтонаційного згасання останніх слів у реченнях;
- пам’ятати про залежність дикції від дихання і голосу, дбати про
правильність дихання і володіння голосом, що, безсумнівно, з’являється
лише внаслідок серйозних тренувань;
- дбати про фізичне здоров’я артикуляційного мовного апарату.
Отже, дикція, як і голосові властивості, зумовлюється
фізіологічними причинами, вольовою спрямованістю звука, етикою.
Досконале мовлення має бути інтонаційно виразним.
Інтонація – це складний комплекс взаємопов’язаних елементів,
до яких, зокрема, належать: зміна висоти тону; фразовий наголос, паузи,
тембр голосу, темп мовлення тощо.
2.1.2 Педагогічне спілкування
Педагогічне спілкування − це професійне спілкування викладача
з усіма учасниками навчально-виховного процесу, яке спрямоване на
створення оптимальних умов для здійснення мети, завдань виховання і
навчання.
Культура педагогічного спілкування включає загальну культуру
людини, психолого-педагогічні знання, вміння та навички, відповідний
емоційний настрій та спрямованість педагога на ефективну діяльність.
Стиль педагогічного спілкування – прояв педагогічної техніки
(методики) у взаєминах. Залежить від особистих якостей людини,
загальної культури, професійної компетенції, педагогічної інтуїції.
Характер спілкування вихователя з вихованцем визначає основні
стилі його роботи:
Авторитарний стиль характеризується жорсткою формою
управління взаємодією учасників навчально-виховного процесу за
допомогою наказів, вказівок, інструкцій тощо. Цей стиль із точки зору
гуманізації та демократизації європейської і світової освіти вважається
абсолютно неприйнятним, оскільки порушує права особистості.
Негативні наслідки такої поведінки: авторитарний стиль дає змогу
підтримувати високий рівень дисципліни та результативності
навчального процесу, проте лише за умови постійного демонстрування
влади викладача; зовнішні показники дисциплінованості та
конформності студентів не завжди є виявом злагоди, а внутрішній
психічний конфлікт, підґрунтям якого є притлумлений протест проти
диктату викладача.
13