Page 9 - 4872

компонентом. Компонентний аналіз виявився дуже корисним для укладання тлумачних
словників: за його допомогою кожне значення слова отримує вичерпне і несуперечливе
тлумачення.
Крім розглянутих, у лінгвістиці застосовують соціолінгвістичні (анкетування й
інтерв’ювання мовців з метою вивчення мовної ситуації), психолінгвістичні
(психолінгвістичні експерименти для дослідження різних мовних асоціацій), математичні
(для виявлення статистичних характеристик мовних одиниць) та інші методи.

ЛЕКЦІЯ 2. ПРИРОДА, СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА БУДОВА МОВИ

План
1. Природа і сутність мови. Функції мови.
2. Мова і суспільство. Мова і мислення. Мова і мовлення.
3. Мова як знакова система.
4. Система мови.
5. Структура мови.
6. Синхронія і діахронія.

Література
1. Головин Б. Введение в языкознание / Б. Головин. –– М., 1983. –– С. 8–24.
2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навчальний посібник / С. І. Дорошенко,
П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 24–43.
3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. :
Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 36–70.
4. Кодухов В. И. Введение в языкознание / В. И. Кодухов. –– М., 1987. –– С. 21–44.
5. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. :
Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 18–38.

1. Природа і сутність мови. Функції мови
Лінгвістів здавна цікавила природа мови. Одні з них вважали її природним явищем,
інші – суспільним.
Німецький мовознавець Август Шлейхер стверджував, що мова є своєрідним
організмом, який народжується, живе за біологічними законами, розвивається, старіє і
помирає. На користь своєї теорії прихильники ідеї про природний характер мови наводили
такі аргументи: мова властива не тільки людям, а й тваринам; певним расам людей
відповідають певні мови; існування явища природної мови.
Представники соціологічного напряму в мовознавстві вважали мову суспільним
явищем. Вони спростовували аргументи, які нібито свідчили про те, що мова є природним
явищем.
Спростування теорії про природний характер мови полягає в тому, що:
– спілкування тварин не є мовою, це біологічне явище, що ґрунтується переважно
на безумовних і частково на умовних рефлексах;
– відомо чимало випадків, коли немовлята виростали серед носіїв чужої мови, і
завжди вона ставала для них рідною;
– хоча звучання дитячих слів у різних мовах однакове, проте їх значення не
збігається.
Особливість мови як суспільного явища полягає в тому, що вона є засобом
спілкування людей.
Таким чином, мова має яскраво виражений суспільний характер, бо поза
суспільством вона стає мертвою, а жодне суспільство без мови існувати не може.