Page 48 - 4853
P. 48
Так, кожен розділ першої частини роману «Молоді роки короля Генріха IV»
вражає багатообразністю події та представлених в романі персонажів. У розділі
«Жанна», наприклад, в коло подій залучені Франція, Англія, Італія, Іспанія,
з’являються фігури декількох королів. Сукупність розділів, у свою чергу, створює
багатоликий і складний образ простору, в якому розгортається становлення
характеру Генріха IV. Динамізм оповідання, підпорядкованість і
взаємопроникнення розділів роману виразно демонструють ідею розвитку. Вона
представлена не тільки як зміна просторово-часового континууму, але як
послідовна, закономірна зміна тем: влади, взаємин Генріха і народу, теми релігії,
кохання, зради тощо. Складне переплетення тем – характерна межа композиції
дилогії, яка в першій і другій частинах виявляється по-різному.
У кожному розділі першої частини розвиваються основні теми, позначені в
експозиції, але при цьому одна з них є визначальною по відношенню до інших
тем роману. Так, наприклад, в четвертому розділі («Марго») описуються
Варфоломеєвська ніч, язичницькі сновидіння Маргарити, складні взаємини в
королівській сім'ї, але все що відбувається освічене коханням Генріха до Марго.
Тематична відособленість кожного розділу першого тому дилогії
виражається і в тому, що всі розділи закінчуються «повчаннями» – «Moralite»
французькою мовою. В них міститься авторська оцінка історичних подій
поведінки Генріха, висловлюються застереження та даються прогнози. «Moralite»,
за думкою Н.С. Лейтес, «резюмують етапи життя героя, концентрують
філософсько-етичний смисл дилогії». У другій частині дилогії («Зрілі роки короля
Генріха IV») розвиваються ті ж теми, що і в першій дилогії. Однак суперечності в
їх розвитку, конфлікти загострені більше, виражені різкіше. Гуманістична
концепція автора розкривається на більш складному матеріалі, із залученням
глобальних соціальних проблем: у першому розділі («Військовий успіх») – через
боротьбу Генріха за владу, в другій («Мінливості кохання») – через відносини з
Габріелю, в третій («Смертельний стрибок») – через релігійні проблеми.
Загострення колізій помітне вже в експозиційних розділах другої частини.
Вони присвячені найважливішим битвам короля (перша), його найсильнішому
коханню (друга), зміні відношення Генріха до віросповідання – переходу в
католицтво перед коронацією (третя). Але при цьому в другій частині дилогії
протипоставленість розділів і основних тим зменшується. Дія розвивається
спокійніше, конфлікт із зовнішнього, пов'язаного з складними перипетіями шляху
Генріха до престолу, переноситься у внутрішній, у сферу душевних страждань
героя. Розвиток дії в другій частині концентрується переважно на проблемі влади,
її мети та гуманістичного смислу (розділи «Радісне служіння», «Переможець»,
«Велич і влада»).
Друга частина завершується розділом «Звернення короля Генріха IV, короля
Франції і Наварри». За змістом цей розділ на перший погляд не пов'язаний з
сюжетом роману, як і «Moralite» в першій частині. Але якщо в «Moralite» звучав
тільки голос автора, то в тут він зливається з голосом героя. Це злиття встановлює
незримий зв'язок різних епох, минулого і сьогодення.
Повторюваність тем першої і другої частин дилогії, їх розвиток на новому
рівні становлення Генріха IV підкреслюють спіралевидний характер еволюції
48