Page 52 - 4853
P. 52

можлива повна дискредитація персонажу або ситуації (сцена з Марією Медичі та
            прелатом, фінал зборів в Руані).
                   Перепад  інтонації  різних  епізодів  може  здійснюватися  й  непомітно,  тоді
            виразність  епізоду  зростає.  Так,  в  сцені,  передуючій  зреченню  Генріха  від
            протестантства,  глибока  філософська  медитація  героя  не  уривається,  але
            поступово  переходить  у  потішний  безмовний  діалог  між  Генріхом  і  Агріппою.
            Музика,  яку  Генріх  чув  у  собі,  яку  він  сприймав  як  божественне  одкровення,
            виявляється мелодією, яка фальшиво виконувалася Агріппой на скрипці.
                   Парадоксальності, антитетичності розвитку  життя та  особистості надано в
            дилогії узагальнювального значення. Підкреслимо, що в романах Генріха Манна
            про  Генріха  IV  важливу  роль  відіграє  антитеза  життя / смерть.  Ця  архетипна
            бінарна опозиція є домінуючою у філософсько-історичному, соціально-етичному
            аспектах.  Письменник  не  тільки  протиставляє  живе / неживе,  але  й  вказує  на  їх
            діалектичну  єдність.  У  романах  про  Генріха  IV  смерть  невідділима  від  життя
            навіть в тих епізодах, де, здавалося б, торжествує життя. Так, зовнішність вагітної
            Габріелі викликає у всіх уявлення про смерть. Радісний, життєлюбний Генріх на
            довгі  роки  змушений  бути  зв'язаним  з  Катериною  Медичі,  яка,  за  думкою
            Н.С. Лейтес, є носієм смерті: «тема Катерини – тема смерті». Парадоксальність,
            підкреслена неоднозначність буття в дилогії про Генріха IV обумовлена задумом
            автора: зобразити світ складним, багатообразним, рухливим, «незавершеним».
                   Таким чином, композиція дилогії обумовлена ідеєю розвитку, що дозволило
            авторові показати світ в єдності суперечностей, в спадкоємності й взаємозв'язку
            подій. Відображена в композиції діалектична концепція дійсності детермінувала
            роздуми  письменника  над  основною  проблемою  романів  про  Генріха  IV  –
            проблемою відносин особистості та мистецтва.

                   Питання для самоконтролю
                           1.     Які  прийому,  яких  видів  мистецтв  використовує  Г. Манн  в
                    дилогії про короля Генріха IV?
                           2.     В чому полягає закон розвитку в історичній дилогії Г. Манна?
                           3.     Назвіть  основні  теми  дилогії  Г.Манна.  Чому  їх  можна
                    розглядати як композиційну межу роману?
                           4.     В чому полягає роль «Moralite»?
                           5.     Що таке сюжетний паралелізм, історичний детермінізм?
                           6.     Назвіть  основні  композиційні  прийоми  Г. Манна  в  структурі
                    історичної дилогії.
                           7.     Яку роль виконує парадокс в структурі дилогії?

                   Рекомендована література
                           1.     Лейтес Н. Немецкий роман 1918–1945. – Пермь, 1975. – 356 с.
                           2.     Литературный  энциклопедический  словарь.  –  М.:  Советская
                    энциклопедия, 1987. – 752 с.
                           3.     Манн Г. Собр. соч.: В 8-ти т. – М.: Худож. лит, 1974.
                           4.     Мелетинский Е.М. Мифологические теории ХХ века на Западе //
                    Вопросы философии. – 1971. – № 7. – С. 163–171.

            52
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57